Ви тут:
Освіта Суспільство Україна 

Два ЗНО з української мови у 2021 році: тести матимуть компетентнісну орієнтацію, – МОН

У 2021 році випускники, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО ‒ з української мови і літератури чи лише з української мови.

Ініціатива запровадження двох форм тестування має на меті більш глибоко оцінити рівень знань з української мови і літератури у вступників, які планують здобувати вищу освіту за спеціальностями гуманітарного спрямування, натомість вступники на технічні спеціальності зможуть обрати для себе тест з української мови, пояснюють у Міністерстві освіти і науки.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури міститиме як завдання з української мови, так і з української літератури (24 завдання з української літератури та 39 – з української мови закритих форм з вибором відповіді та на встановлення відповідності, а також 4 завдання з української мови відкритих форм з наданням письмової відповіді, зокрема 3 завдання, які передбачають надання короткої письмової відповіді, та 1 завдання, яке передбачає надання розгорнутої письмової відповіді). 

Сертифікаційна робота з української мови міститиме лише завдання з української мови (39 завдань закритих форм з вибором відповіді або на встановлення відповідності та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді).

Але важливо зазначити, що тест з української мови також передбачає перевірку компетентностей, які формуються за рахунок ґрунтовного вивчення української та зарубіжної літератури. Акцент зроблено на компетентнісному читанні, аналізі й оцінюванні прочитаного, тобто на перевірці рівнів сформованості тих умінь, які є важливими для подальшої професійної кар’єри та становлення громадянської компетентності.

“Під час виконання тесту з української мови учасникам потрібно буде продемонструвати літературознавчі компетенції, здатність  глибоко аналізувати текст, доречно наводити у власному висловленні приклад з художньої літератури або з інших видів мистецтва (переважна більшість учасників наводять приклади саме з української літератури). Тож відсутність завдань на відтворення змісту творів української літератури компенсована наявністю завдань для оцінювання рівня сформованості компетентностей вищого рівня”, ‒ зазначає заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

Результати міжнародного дослідження PISA свідчать про певні проблеми здобувачів освіти в Україні саме із рівнем компетентнісного читання. PISA показує, що для формування читацької компетентності не так важливо читати багато творів, як уміти глибоко, детально опрацьовувати кожний з прочитаних. Отже, важливим є створення інструменту оцінювання, спрямованого не на репродукцію змісту окремих літературних творів, а на демонстрацію учасником здатності критично аналізувати зміст тексту, оцінювати й інтерпретувати його.

 

Система Orphus