Ви тут:
Полтавщина Р Суспільство 

Андрій Матковський: “Збільшимо кількість двірників – зменшимо кількість керівників. Очистимо Полтаву!”

Продовжуємо обговорення програми команди Андрія Матковського «Батьківщина». Нинішнє інтерв’ю з лідером найбільшої у міськраді фракції і одним із головних претендентів на посаду міського голови побудоване на запитаннях полтавців. А стосується розмова однієї з найболючіших для Полтави тем – житлово-комунального господарства.

Які ви бачите пріоритети у житлово-комунальній сфері?

Передусім це ремонт і реконструкція доріг, починаючи від вулиць і провулків на околицях, де нині навіть асфальту нема, і  закінчуючи вулицями і тротуарами у центрі міста. Тут саме тротуари є величезною проблемою. Навіть у центральній частині міста – в районі ринку, обласної лікарні, де вони не ремонтувалися по 20-30 років. Це і побудова водогонів на околицях, і боротьба з амброзією, реконструкція парків та скверів, і чистота у кожному куточку міста. Але це має бути комплексна системна програма.

А як бути з різними комунальними мережами? У європейських країнах не побачиш каналізаційних люків на проїжджій частині – всі мережі давно винесені за її межі…

Так, заміна мереж і сама по собі дуже серйозна проблема. Для того ж водоканалу зокрема. На жаль, в останні роки при спорудженні нових будинків у багатьох районах цього не враховували, тому вони уже споруджувалися на проблемних ділянках з точки зору мереж. Відтак у нас і сьогодні є уже чимало підтоплень у різних куточках міста. Я вже не кажу про Половки, де в багатьох будинках не лише до підвалу зайти неможливо, але навіть кватирку людина не можна відкрити через сморід.

Підприємства «Полтававодоканал» і «Полтаватеплоенерго» знаходяться в обласній комунальній власності, тому ці проблеми маємо розв’язувати спільно з обласною владою. Але чітко слід розуміти головне – будь-яка реконструкція доріг не може відбуватися без реконструкції мереж. Бо часто-густо в нас трапляється так: лише відремонтували дорогу на якійсь дільниці, а її одразу вже починають довбати водоканальці чи теплоенергетики. І претензій до того чи іншого підприємства ніби й бути не може, бо трапилася аварійна ситуація. Так от, ми повинні їх попереджувати, а не «латати дірки» й надалі. Тому ще раз наголошую: все має робитися комплексно, на основі сучасних проектів. Зокрема й при спорудженні нових багатоповерхівок.

Чимало звернень від полтавців: чому раніше наша Полтава була одним з найчистіших міст країни, входила за благоустроєм до першої п’ятірки обласних центрів, а сьогодні навіть біля контейнерних майданчиків купи – сміття?

Свого часу як міський голова я був ініціатором встановлення контейнерів, облаштування цих майданчиків. Тоді місто досить швидко вдалося очистити від стихійних сміттєзвалищ. На жаль, нині спостерігаємо, як хороша ідея через недолугість влади і незадовільну роботу комунальників перетворилася на пшик. Я пригадую, у свій час ми закупили загалом 1200 контейнерів для міста, які нині вже відслужили понад 10 років і потребують заміни. Але й тоді це був лише перший крок у цьому напрямку. І сьогодні, у ХХІ столітті, у приватному секторі містяни ще й досі тягають сміття хто куди і як зможе. Щоб ви розуміли, навіть за кілька сотень кроків від нашого КАТП, яке очолює представник «Рідного міста», люди, які живуть у приватному секторі, лише мріють про контейнери. Уявляєте: за цей час так звана контейнерна база не лише не розширилася, але ці горе-керівники навіть не змогли розібратися з тими, які дісталися їм у спадок…

Чому так відбувається? 

Якщо хтось мені скаже, що це проблема тільки недисциплінованості  полтавців, то це не так. Порівняємо кількість двірників 10-15років тому і тепер. За моєї каденції міським головою їх було 500 і вони відповідали від А до Я за порядок на своїй території, а зараз лишилося лише 250, вони працюють бригадним методом і за контейнерні майданчики не відповідає ніхто.

Треба принаймні удвічі збільшити кількість двірників з гідною зарплатою. До речі, це й створення нових робочих місць, про які так багато розмов нині. Як і раніше двірники мають бути закріплені за кожним будинком, вулицею, контейнерним майданчиком. Гадаю, вони взагалі мають працювати на КАТП, таким чином усі «сміттєві» зусилля зімкнуться в один ланцюг. Двірники допомагатимуть нашому КАТП збирати й плату за вивезення сміття, адже добре знають місцевих жителів: хто платить, а хто ні, зможуть контролювати і навіть виховувати.

А як бути з приватним сектором?

Там теж мають бути двірники. І працювати за таким же принципом, як і всі інші.

Виникає питання: де взяти кошти?

Ну, ми ж свого часу знаходили їх на таку кількість двірників! Тим паче зараз знайти 14 мільйонів гривень на рік у тримільярдному бюджеті куди простіше. Принаймні треба зменшити космічні зарплати керівникам міськвиконкому, а по-друге зменшити й кількість самих керівників, оскільки за останні роки створено чимало різних незрозумілих структур. Збільшимо кількість двірників – зменшимо кількість керівників. Очистимо Полтаву!

Чи достатньо сьогодні в місті самих контейнерів?

Явно недостатньо! Їхню кількість треба збільшувати, стояло шість – хай буде десять, але вони не повинні бути переповненими, аби людина могла б вільно до них підійти. Бо й мимо кидають сміття нерідко саме через те, що навіть підступитися до контейнера неможливо. Я вже не кажу про те, що їх роками не миють, тому навіть відкрити кришку людині огидно. Зрозумійте одне: якщо десь і виникають на майданчиках звалища сміття, то це свідчить лише про одне – про недолугу роботу керівництва комунальних служб. Тож головна проблема, наголошую, це відсутність справжнього господаря в сфері ЖКГ.

Реально сьогодні треба ще тисячу контейнерів додатково, аби вони з’явилися на усіх вулицях і у приватному секторі. А доки триватимуть тендера, то тимчасово можна вирішувати проблему й іншими шляхами: скажімо, роздавати місцевим жителям сміттєві мішки, аби потім за чітко визначеним графіком це сміття збирати. Для цього можна залучати і екоактивістів.

Варто збільшити й кількість урн для сміття. Свого часу я був ініціатором, аби поблизу Альтанки їх встановили буквально через кожні два метри. До того ж капітальні, бетонні. І це дало свій результат. А зараз навіть  біля магазинів чи кафе їх немає. Це при тому, що тепер ці урни можна виготовляти значно простіше і дешевше. Було б бажання! І контроль з боку влади.

Скільки реально часу знадобилось би вам як меру, аби зробити місто чистим?

У програмі нашої команди, у моїй програмі як кандидата все розплановано, тому скажу: наша команда реально навела б порядок у місті за три місяці! З новою кількістю двірників і новими керівниками КАТП, які замість інтриг і політичного піару займуться справою.

Надходять сотні звернень полтавців, які здивовані і ображені відповідями влади на їхні прохання відремонтувати дах, під’їзд, підвал, труби і так далі…?

У Полтаві майже 2 тисячі будинків, більше тисячі багатоповерхівок, які раніше були на балансі ЖЕО, майже 130 кооперативних будинків і 250 тих, де організували ОСББ. Ми всіляко підтримуємо тих, хто має можливість створювати ОСББ. Це добре, що люди, об’єднавши ініціативу, досвід, навички і ресурси, власними силами дбають про своє житло. Ми категорично проти позиції нинішньої більшості у міськраді, представників команди Удовіченка-Шамоти, які вважають, що жителі комунальних будинків мають негайно створювати ОСББ і діяти за принципом «врятування потопаючих – справа самих потопаючих». Це, власне, й стало причиною виходу нашої фракції з більшості у міськраді. Бо вважаємо, що перш ніж створювати ОСББ, влада має привести до ладу той чи інший житловий будинок за бюджетні кошти.

Люди по 20-30 років платили кошти ЖЕДам, але так і не дочекалися ремонту. А сьогодні чиновники, маючи 40-60 тисяч зарплати пропонують пенсіонерам, які отримують у 10-15 разів менше, ремонтувати ці будинки своїм коштом. Ще раз наголошую: обов’язок міської влади повністю відремонтувати будинок – від підвалу до даху, а вже потім пропонувати створювати там ОСББ! І люди мають розуміти: якщо вони підтримають нашу команду, то саме так і буде. Ми реалізуємо програму ремонтів житлових будинків, написану на основі звернень полтавців.

До редакції звертаються і мешканці кооперативних будинків та тих, де уже створено ОСББ: а як бути нам, якщо коштів на ремонт житла не вистачає?

Зараз законодавством заборонено з міського бюджету виділяти кошти кооперативам та ОСББ, але можуть бути інші механізми допомогти безпосередньо людям, членам ОСББ з їх зверненнями через Програму Турбота. Якщо ми будемо у влади, то приймемо відповідну програму, коли допомога з бюджету буде направлятися пенсіонерам, пільговикам, членам кооперативів, ОСББ на їх карткові рахунки, і потім вони зможуть використовувати гроші на той ремонт, який необхідний їхньому будинку. Люди самі вирішуватимуть, хто ремонтуватиме, які матеріали використовувати, і зможуть реально контролювати виконання робіт.

Зрештою ми повинні зрозуміти: батьківщина починається з конкретного будинку, з нашого двору, з вулиці, мікрорайону. І якщо порядок буде в нашому дворі, на нашій вулиці, в нашому місті, то порядок буде і в нашій державі. А влада повинна прислухатися до прагнень людей та виконувати їхні накази.

Павло ДОЛИНСЬКИЙ

поширити новину: