Ви тут:
децентралізація Суспільство Україна 

Що зміниться у виборчій системі до місцевих виборів 2020: результати обговорення

«Місцеві вибори 2020: нова система, нова територіальна основа» – це третє обговорення на тему місцевих виборів.

Цього разу у фокусі уваги нещодавні комплексні зміни виборчої системи та як вони вплинуть на вибори, які призначено на 25 жовтня 2020 року, повідомляють у пресцентрі ініціативи “Децентралізація“.

Член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко зазначив, що місцеві вибори проходитимуть у складних умовах, адже вони вперше відбуватимуться за новим виборчим законодавством. Окрім того, додає певних складнощів і пандемія COVID-19, через яку в державі на сьогодні діють та ще продовжені на місяць карантинні обмеження.  

“Ми добре розуміємо, що за таких умов непросто відбуватиметься і організація голосування, і підрахунок голосів виборців дільничними виборчими комісіями, і встановлення підсумків голосування територіальними виборчими комісіями. Тож за такої ситуації ключовою і базовою річчю має стати довіра між всіма суб’єктами виборчого процесу. Саме на встановлення такої довіри налаштовуватиме всіх субʼєктів Центральна виборча комісія”.

Олена Бойко, народна депутатка 8-го скликання, експертка, зазначила, що ці вибори будуть складними адже були внесені масштабні зміни до виборчої системи у різних напрямках. 

“Стосовно нововведень у мене більше застережень, аніж позитиву. Всі експерти говорили, що зміна виборчої системи менш ніж за рік до виборів – не прийнятна. Такі ж висновки і Венеціанської комісії. І якраз рік тому був прийнятий Виборчий кодекс, а напередодні виборів вносяться зміни, які торкнулися всіх змін виборчого кодексу і не тільки. Адже зміни також були внесені в кримінальний кодекс, в закони про місцеве самоврядування, про ЦВК, державний реєстр. Це масштабні зміни, які поки що не є зрозумілими”.

Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад України, голова Новоукраїнської ОТГ з Кіровоградської області, наголосив на неприйнятності партизації на місцевому рівні. 

“За 100 днів до виборів змінювати систему і більшість об’єднаних громад вперше в житті відправляти на партійні вибори. Це створення хаосу. А, додавши всі інші недоліки стосовно складності бюлетенів та інше, то, здається, хочуть зробити усе, щоб вибори залежали не від думки народу, а від певних партійних босів, – говорить Олександр Корінний, – На мою думку, партизація для місцевих виборів – це зло. І  разом із імперативним мандатом місцеве самоврядування програє. Я наголошу, що це САМОврядування, і не партійні офіси мають визначати, хто буде депутатом, головою громади чи старостою. А люди – в громаді”.

Віталій Безгін, народний депутат України, зазначив, що він підтримує фінальну редакцію Виборчого кодексу, проте виступає проти партизації.

“На рівні громад 10 000 не може бути партій. До того ж імперативний мандат може призвести до партійних зловживань. Але з цим Виборчим кодексом доведеться йти в ці вибори. Я підтримав фінальну редакцію в цілому, але не підтримував правки про партизацію. Документ кращий з точки зору багатьох процедурних речей, але має наріжні камені, які навряд будуть сприяти розвитку місцевого самоврядування”.

Роман Лозинський, народний депутат України,  каже, що єдиний плюс у затверджених змінах – це те, що вдалося зменшити заставу в 9 разів. Проте якщо дивитися в комплексі на новий Виборчий Кодекс, то у тому форматі, на думку Романа Лозинського, не вдасться перезавантажити місцеве самоврядування.

Ігор Абрам’юк, директор з розвитку, заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад, зазначив, що виборчу систему змінювали без урахування думки асоціацій громад. На думку експерта, така система сприятиме побудові зручного для партій місцевого самоврядування.

поширити новину: