Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Про новації податкового законодавства у зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу розповіла Наталія Новоженіна

На актуальні запитання на тему : «Новації податкового законодавства у зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року № 466-ІХ» під час Інтернет – конференції в ОКІА «Новини Полтавщини» відповіла на запитання заступник начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Наталія Новоженіна.

З якого періоду власники будівель промисловості можуть уточнити зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та в які терміни необхідно подати декларації (звітну, уточнюючу) у зв’язку із змінами, внесеними ЗУ від 16 січня 2020 року № 466-ІХ?

Власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX подати декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо на граничну дату подання Декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року.

За який звітний період необхідно подати платнику податку на прибуток підприємств контролюючому органу фінансову звітність та аудиторський звіт?

Змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року N 466 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (далі – Закон N 466) до пункту 46.2 ст. 46 Кодексу, передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до пункту 46.2 ст. 46 Кодексу набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором; річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Як визначається база оподаткування при експорті товарів?

Базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (п. 189.17 ст. 189 Кодексу). Відображаємо у Декларації з ПДВ (рядки 2.1 та 2.2): обсяги експортної операції (база оподаткування) визначається, як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в графі 42 «Ціна товару» митної декларації.

Експорт соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку нині (з 23.05.2020 року) оподатковуються за нульовою ставкою, тобто платник має право на відшкодування ПДВ.

Чи доступний податковий кредит при імпорті товарів за тимчасовими митними деклараціями?

Податковий кредит при імпорті товарів також доступний за тимчасовими митними деклараціями при дотриманні умов, визначених п. 198.6 ст. 198 Кодексу

З якого звітного періоду платники ПДВ, які подавали звітність щоквартально, повинні звітуватися щомісячно?

Останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року № 466-ІХ внесено зміни до статті 202 Кодексу, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.
Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

Який розмір штрафу передбачено для платника податку при завищені суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість?

Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. (Зміни до статті 123 Податкового кодексу України набирають чинності з 1 січня 2021 року).

 

Перейти до вмісту