Ви тут:
здоров’я Медицина Суспільство 

До 40% дитячого фарингіту у світі зумовлено стрептококами, – ВООЗ

За оцінками ВООЗ, стрептококові інфекції входить в десятку найбільш поширених причин захворюваності та смертності під час інфекційних захворюваннях і є одними із основних патогенів людини.

Стрептококи достатньо стійкі у зовнішньому середовищі: витримують як низьку, так і високу температуру (нагрівання до 60 °С протягом 30 хвилин), можуть місяцями зберігатися у висушених мокротинні, гної, крові. Під дією дезінфекційних засобів ці бактерії гинуть за 15 хвилин.

Шлях передавання стрептококової інфекції здебільшого повітряно-краплинний. Під час кашлю, чхання, інколи — розмови хворого, збудник проникає в організм здорової людини через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, мигдаликів.

Бета-гемолітичний стрептокок групи A спричиняє такі недуги, як гострі тонзиліти/фарингіти (ангіну), скарлатину, гостру ревматичну гарячку, неврологічні розлади, ентерити, зрідка — синдром токсичного шоку, сепсис тощо.

Джерелом інфекції є люди, хворі на тонзиліт, скарлатину та інші клінічні форми респіраторної або шкіряної стрептококової інфекції. Тривалість заразного періоду хворих на гостру стрептококову інфекцію переважно залежить від способу та ефективності їх лікування.

Унаслідок стрептококової інфекції організм виробляє два види імунітету: антитоксичний і антибактеріальний.

Антитоксичний імунітет однорідний для всіх стрептококів групи А і довічний. Саме тому на скарлатину хворіють один раз у житті.

Антибактеріальний імунітет є нестійким, тому локальні стрептококові захворювання можуть повторюватися.

Стрептококові інфекції діагностують на підставі клінічної картини з урахуванням відомостей, наданих пацієнтом. У всіх випадках діагноз потребує бактеріологічного підтвердження.

“На сьогодні у світі найпоширенішим методом діагностики стрептококового фарингіту/тонзиліту є швидкий стрептококовий тест із отриманням результату через 5–10 хвилин”, – зазначають лікарі.

Профілактичні заходи спрямовані на ранню діагностику, ізоляцію хворих та усунення причин захворювання. Особливе значення мають санітарно-гігієнічний режим та особиста гігієна.

Також рекомендовані загартовування, повноцінне харчування, регулярне перебування на свіжому повітрі, фізична активність.

поширити новину: