Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

125 років тому помер видатний історик родом з Гадяча Михайло Драгоманов

Видатний історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч Михайло  Драгоманов народився в Гадячі 18 вересня 1841 року.

Походив із родини дрібних дворян, нащадків козацької старшини, де сповідували ліберальні погляди. Його сестра – письменниця Ольга Пчілка, мати Лесі Українки.

Навчався і працював у Київському університеті. Крім української та російської володів ще п’ятьма мовами. Один із організаторів «Старої громади» в Києві. Палкий патріот, знавець рідної й світової культури (знав п’ять європейських мов). Лідер передової суспільно-політичної думки в Україні після смерті Тараса Шевченка. Вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу».

Хвилювали Драгоманова й проблеми еміграції. Він радив, як уберегти молодь від “утікачки… од України і українства” до багатих країн, як служити глобальним інтересам на українських теренах. Болючою на той час, як і нині в самостійній Україні, була проблема виживання української мови. Нехтуючи циркуляром міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друкування українською наукових, навчальних та релігійних книг, Драгоманов опублікував у газеті “Санкт-Петербургские ведомости” низку статей, в яких висловився проти політики російщення школи, науки й духовного життя. Обстоював тезу, що український народ – спадкоємець не тільки козацтва, а й державницьких традицій Київської Русі й Галицького князівства

У 1875-му звільнений за політичну неблагонадійність (за доносом  русофіла Михайла Юзефовича, одного з ініціаторів «Емського указу»), емігрував до Швейцарії. Створив осередок української еміграції в Женеві, заснував безцензурну друкарню.

«Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів – ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які  думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями», – писав Михайло Драгоманов на чужині.

Пізніше викладав у Софійському університеті. Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проекту – Русько-Української радикальної партії (1890).

Вважав себе соціалістом, однак визнавав пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук».

Помер 2 липня 1895 у Софії (Болгарія).

За матеріалами УІНП

поширити новину: