Ви тут:
децентралізація Суспільство Україна 

Законопроєкт 3515 уповноважує Кабмін встановлювати розміри адмінзбору: до чого це призведе

Нещодавно у парламенті був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстраційний номер 3515).

Проєкт передбачає кілька ключових змін:

  1. удосконалення підходів до визначення розмірів заробітної плати, зокрема визначення мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу;
  2. «відв’язування» прожиткового мінімуму від інших платежів/показників/ штрафів, що створить передумови для ефективного бюджетного планування та підвищення прожиткового мінімуму;
  3. передача повноважень щодо визначення розмірів адміністративного збору (тобто плати за адміністративні послуги) до компетенції Кабінету Міністрів України (далі – КМУ).

“Щодо перших двох пунктів, то такі зміни здаються доцільними, адже держава нині обмежена в механізмах покращення соціальних стандартів. До прожиткового мінімуму прив’язано безліч інших платежів/показників/штрафів, що стримує можливість його підвищення”, – розповідає координатор відділу впровадження політик напряму з покращення якості надання адміністративних послуг для населення Програми «U-LEAD з Європою» Василь Сегін.

А от по третьому пункту є суттєві застереження, на яких зупинимось детальніше. Так, законопроєктом передбачені зміни до Закону «Про адміністративні послуги», якими пропонується встановити, що «розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому розмір плати (адміністративного збору) регулярно переглядається з урахуванням соціального та економічного значення наданої послуги, зокрема необхідності покриття вартості її надання».

Нагадаємо, що наразі визначення розмірів адмінзбору регулюється законами. Тобто в цій частині пропонується передати повноваження від парламенту до уряду. Також законопроєктом вилучаються з інших чинних законів зафіксовані нині розміри адмінзбору.

Перш за все, такий підхід суперечить законотворчій техніці, адже за назвою законопроєкту приховуються зміни абсолютно іншого характеру. Через назву та основну частину законопроєкту головним для його розгляду визначено Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. А зміни стосовно адміністративних послуг та плати за них мали б профільно розглядатись Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, хоча цей та інші комітети не закріплені навіть як додаткові за даним законопроєктом.

Незрозуміло, хто займався розробкою законопроєкту в частині зміни підходів до встановлення розмірів адмінзбору. Чому даному процесу не передувала розробка політики та аналіз альтернативних варіантів? Чому розробка проєкту Закону відбувалася без залучення профільних асоціацій (зокрема, Асоціації міст України, Асоціації ОТГ, інших асоціацій ОМС) та інших заінтересованих сторін?

Експерти Програми «U-LEAD з Європою» неодноразово наголошували, що наразі відсутнє ефективне та прозоре правове регулювання відносин щодо встановлення розмірів адміністративного збору (детальніше в проєкті Концепції). Тому, перш ніж переходити до масштабного перегляду відповідних розмірів збору, потрібно на концептуальному рівні, а тоді вже законодавчо визначити:

  • за якими правилами може встановлюватись розмір адмінзбору;
  • які адмінпослуги мають бути безкоштовними для громадян і бізнесу;
  • чи може плата за адмінпослугу перевищувати собівартість її надання та ін.

Передача відповідних повноважень на рівень КМУ не допомагає вирішити проблему та створює ризик переведення цієї сфери в політизовану площину

В таких умовах розмір адмінзборів буде перш за все залежати від політичної ваги окремих міністерств (міністрів), що відповідають за надання окремих адмінпослуг. З’явиться можливість для дроблення «послуг» відомствами на «окремі платні послуги» і непрозорі платежі для громадян і бізнесу. Україна вже мала такий негативний досвід, і саме тому плату за адмінпослуги було піднято на регулювання законами.

Ще один суттєвий ризик полягає в тому, що ні громадяни, ні органи місцевого самоврядування не будуть законодавчо захищені від необґрунтованих змін розмірів адмінзбору

І якщо розміри будуть надто високими, то громадяни будуть обмежені в отриманні певних адмінпослуг, або ж просто несправедливо дофінансуватимуть потреби держави. Може погіршитися рівень прозорості у питанні оплати адмінпослуг.

Також уряд зможе свідомо встановлювати нульові або занижені розміри плати за адмінпослуги, які надаються ОМС, для загравання з виборцями. При цьому, постраждають і бюджети ОМС, і громадяни, через погіршення якості надання адмінпослуг.

Варто наголосити, що даний законопроєкт раніше (13.01.2020) був зареєстрований в парламенті під реєстраційним номером 2720 за ініціативи попереднього уряду та відкликаний через його відставку. Водночас, Комітет з питань правової політики встиг його розглянути та прийняти рішення щодо невідповідності законопроекту України саме в частині делегування КМУ повноважень зі встановлення розмірів адміністративного збору.

Розробники законопроєкту також не враховують, що розміри адмінзбору впливають на показники державного та місцевих бюджетів, тому їх перегляд мав би відбуватись узгоджено із прийняттям державного бюджету України на наступний рік. В даному контексті прийнятним варіантом буде фіксація в додатку до Державного бюджету оновлених розмірів адміністративного збору. Це дасть можливість КМУ регулярно переглядати (актуалізувати) відповідні розміри, розробляючи проєкти державних бюджетів, а парламенту – легітимізувати пропозиції уряду згідноКонституції України.

Найзручнішим для громадян, бізнесу та ОМС є варіант, коли в одному законі викладені розміри плати за найбільш популярні адмінпослуги

Так це було свого часу реалізовано у Декреті КМУ «Про державне мито». Тобто зручність користування таким актом, співмірність розмірів плати за різні адмінпослуги, можливість планування доходів ОМС – була б в оптимальних умовах. Натомість перегляд адміністративних зборів Урядом разом з ОМС раз на 3-5 років та прозорий законодавчий процес дозволять забезпечити актуальність розмірів плати з урахуванням соціально-економічного стану держави.

Враховуючи ризики законопроекту №3515, сподіваємося, що запропоновані зміни пройдуть через ґрунтовне обговорення в Комітетах парламенту із широким залученням заінтересованих сторін, в результаті якого буде прийнято виважене рішення.

Система Orphus