Ви тут:
здоров’я Полтавщина Суспільство 

Захистити малюка від алергії можна ще до його народження, – лікар-алерголог

Існує багато гіпотез розвитку «епідемії» алергії. Кожен п’ятий мешканець планети страждає на ті чи інші її прояви. Проте зараз існують доказові факти профілактики алергопатології з моменту зачаття дитини до початкових симптомів.

Основні дії з профілактики спрямовані на вивчення впливу навколишнього середовища (починаючи з внутрішньоутробного періоду) для виявлення факторів, що впливають на ризик розвитку алергії.

“В останні роки переглянуто гігієнічну теорію. Раніше були вимоги щодо стерильних умов утримання новонароджених, частого використання дезінфікуючих засобів. Але доведено, що зниження мікробного навантаження призводить до стимуляції імунних відповідей, активує Тh2 відповідь, а ще призводить до розвитку алергічних та аутоімунних захворювань”, – розповідає лікар-алерголог відділення профілактики Центру ПМСД м. Горішні Плавні Лариса Бібікова.

На формування мікробіома впливають пологи. Під час природніх пологів відбувається контакт із вагінальною флорою, формується нормальна імунна система. При кесаревому розтині першим відбувається контакт із шкірою, її патологічною мікрофлорою, розвивається Тh2 опосредуваної  імунної відповіді (схильність до алергії).

Важливим фактором формування нормального мікробіома є грудне вигодовування. Сільськогосподарська діяльність вагітної жінки значно впливає на зниження можливості розвитку алергії в дитинстві та у дорослому віці.

Важливо, якої пори року проходять вагітність та народження дитини.

Експозиція пилку в перші місяці життя підвищує ризик розвитку пилкової алергії в перші 15 років життя. Вплив плісняви усередині приміщень під час вагітності сприяють розвитку алергічних захворювань у дитини.

Важливими факторами для розвитку алергічних захворювань є кліщі домашнього пилу, виділення щурів та мишей. Домашні тварини (коти, собаки, хом’яки та інші) впливають на розвиток АЗ в сім’ях із наявністю атопії.

Глобальне потепління сприяє більш тривалій палінації рослин, появі нових рослин в інших географічних зонах, що ускладнює клініку полінозів.

Важливими факторами розвитку бронхіальної астми, алергічного риніту постають полютанти, промислові викиди, тютюновий дим, що забруднюють навколишнє середовище.

У сім’ях з алергічними захворюваннями вагітність та пологи необхідно планувати.

До факторів ризику розвитку дитячої астми у дітей належать бронхіальна астма у матері, паління матері та пасивне паління в сім’ї, прийом антибіотиків під час вагітності, дефіцит вітаміну Е, цинку, селену, прийом парацетамолу у ІІ-ІІІ триместрах вагітності.

Під час вагітності перевагу варто надавати середземноморській дієті, сирим та термічно обробленим овочам (до 500 грамів на добу), кашам, фруктам. Треба вживати м’ясо, птицю, рибу, кисломолочні продукти, не зловживати морепродуктами.

Лікарям на замітку: антибіотики повинні призначатися тільки за об’єктивними показниками. Вагінальні пологи мають перевагу над кесаревим розтином. Раннє введення в раціон твердої та алергенної їжі (від 4 до 10 місяців) – профілактика анафілаксії на харчові алергени. Призначення  про- та пребіотиків не має доказової бази в корекції мікробіома.

Система Orphus