Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

У Міжнародний день астероїда розповіли про полтавців, чиї імена присвоєні малим планетам

Міжнародний день астероїда щорічно, починаючи з 2017 р., відзначається 30 червня. До 2006 р. астероїд і мала планета були словами синонімами, згодом їм дали окреме визначення. Малим планетам Сонячної системи присвоюють імена видатних землян.

Назва малої планети на честь тієї чи іншої особистості є актом його визнання у міжнародному масштабі. На відміну від земних назв, які зазнають впливу часу та ідеологій, імена малих планет не переглядаються і не змінюються. На карті зоряного неба можна знайти імена багатьох знаних учених – академіків Національної академії наук України, серед них і тих, котрі народились чи працювали на Полтавщині. 

Вернадський Володимир Іванович (1863, м. Петербург – 1945, м. Москва). Природодослідник, історик і організатор науки. Перший президент Української академії наук (1918, листопад – 1921, червень). Академік УАН (1918). Розробив вчення про біосферу, концепцію ноосфери; теорію про провідну роль живих істот у геохімічних процесах та еволюційну теорію походження мінералів. Життям, науковою, організаторською діяльністю, своєю генеалогією тісно пов’язаний з Полтавщиною.

Іменем «Вернадський» названо малу планету Сонячної системи № 2809 (1978).

Боголюбов Микола Миколайович (1909, Нижній Новгород – 1992, Москва). Фізик-теоретик і математик. Академік АН УРСР (1948).

У 1919-1921 рр. навчався у семирічній трудовій школі с. Велика Круча Пирятинського пов. Полтавської губ., нині Пирятинського р-ну Полтавської обл. Атестат про її закінчення став єдиним його документом про освіту. Видатний математик підкреслював, що вченим він став у селі Великій Кручі, на все життя залишивши пам’ять про її школу та вчителів.

Іменем «Боголюбов» названо малу планету Сонячної системи № 22616 (2009).

Брауде Семен Якович (1911, м. Полтава – 2003, м. Харків). Радіофізик. Академік АН УРСР (1969).

Закінчив Полтавську трудову семирічну школу № 3 (1925) (нині Полтавська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 3). Згодом навчався у Полтавській індустріально-технічній профшколі, яку закінчив 1927 р., отримавши кваліфікацію обмотувача електромашин 6 розряду. Від 1978 р. розпочав співпрацю з науковцями Полтавської гравіметричної обсерваторії з виконання робіт зі створення третього в нашій державі Українського радіоінтерферометра АН УРСР («Уран»), яке було завершене у 1992 р. Нині цей комплекс визнаний об’єктом національного надбання.

Іменем «Брауде» названо Малу планету Сонячної системи № 18119 (2000).

Орлов Олександр Якович (1880, м. Смоленськ – 1954, м. Київ). Астроном, геофізик. Академік УАН (1919), відмовлення від звання (1922), повторно – академік АН УРСР (1939). Організатор та перший директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР (1944 – 1948; 1951 – 1952). Наприкінці 1924 р. оселився в Полтаві. Тут, під його керівництвом почалась розбудова першої в Україні наукової установи астрономо-геофізичного профілю – Полтавської гравіметричної обсерваторії ВУАН (нині Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України). Був її директором (1926-1934, 1938-1951). Мала планета Сонячної системи «Орлов» № 2724 названа на честь А. Я. Орлова і С. В. Орлова (1978).

Писаренко Георгій Степанович (1910, хут. Скрильники Білицької вол. Кобеляцького пов. Полтавської губ, нині в межах с. Дрижина Гребля Кобеляцького р-ну Полтавської обл. – 2001, м. Київ). Учений-механік. Академік АН УРСР (1964).

Дитинство вченого пройшло на Кобеляччині. У 1926 р. успішно здав екстерном екзамени за шість класів і був зарахований до семирічної трудової школи в с. Білики, яку закінчив у 1927 р. У цьому ж році прийнятий на механічне відділення Полтавської індустріальної профшколи, на початку 1928 р. відрахований як ворожий соціальний елемент (син куркуля). Короткий час працював на ремонтних роботах у Центральному робітничому кооперативі Полтави (1928 – 1929).

Іменем «Писаренко» названо Малу планету № 20963 (1977).

Стешенко Микола Володимирович (1927, с. Диканька, тепер смт Полтавської обл. – 2018, смт Наукове Бахчисарайського р-ну, АР Крим). Астрофізик. Академік НАН України (1997). Директор Кримської астрофізичної обсерваторії (1988 – 2005).

Народився в селянській родині. Дитинсто і юність майбутнього вченого пройшли в Диканьці, де із золотою медаллю закінчив 10-річну школу (1945) (нині Диканська гімназія імені М. В. Гоголя). На повагу до своєї малої Батьківщини назвав одну з планет Сонячної системи «Диканька».

Іменем «Стешенко» названо Малу планету Сонячної системи № 2238 (1972).

Федоров Євген Павлович (1909, м. Іркутськ – 1986, м. Київ). Астроном. Академік АН УРСР (1969). Директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР ( 1959 – 1973).

Жив у Полтаві, де працював науковим співробітником та вченим секретарем Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР (1945 – 1959). За твердженням самого вченого: «Роки, проведені в Полтавській обсерваторії, були в моєму житті найбільш плодотворними…» Малу планету Сонячної системи № 7628 названо «Євгеніфедоров» (1977).

Яцків Ярослав Степанович (н. 1940, с. Данильче Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.). Астроном, геофізик, громадський діяч. Академік АН УРСР (1985). Директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України (з 1975). Після закінчення вишу був направлений до Полтави, де працював астроном-спостерігачем Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР (1960 – 1962). Іменем «Яцків» названо Малу планету Сонячної системи № 2728 (1979).

На відміну від земних назв, які зазнають впливу часу та ідеологій, імена малих планет не переглядаються і не змінюються.

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського

поширити новину: