Ви тут:
Суспільство 

4 роки тому від кулі снайпера загинув Василь Сліпак

Соліст Паризької національної опери став Героєм України.

Народився Василь у місті Львові 20 грудня 1974 року. Співати почав рано. Як і будь-яка дитина, був присутній на усіх домашніх святкових гостинах, які не обходилися без пісень. Полюбив ці мелодії, вони запали йому в душу. Шестирічним на сільському весіллі заспівав пісню тріо Мареничів «Тиша навкруги» (сл. і муз. Олександра Богачука).

У сім’ї ніхто професійно не був пов’язаний із музикою. Мати Надія Василівна працювала у конструкторському бюро, батько Ярослав Володимирович був спеціалістом виробничого підрозділу, старший брат Орест Ярославович, лікар за освітою. Але унікальний голос був у дідуся, на честь якого батьки назвали сина. Тому вважається, що талант Василя — від нього.

Із 1981 по 1991 роки навчався у Львівській школі № 46.

Ще дуже молодий Василь Сліпак у 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його голос дав змогу йому почати сольну кар’єру у Франції та Європі.

У вересні 2001 року брав участь у майстер-класах Джанін Райс, Ренати Скотто і Терези Берганца. На сцені театру виконував партії Мазетто у «Дон Карлос» Дж. Верді, Ескамільо «Кармен» Ж.Бізе.

13 вересня, 15 вересня,19, 22, 25, 28 вересня, 15, 18, 21, 24, 27, 29 жовтня і 1, 3 листопада 2001 року в Опері Бастилії виконав партію судового пристава графа в опері «Ріґоле́тто» Джузеппе Верді.

12 жовтня 2001 року виконував партію Стрежнєва в опері «Хованщина» М. Мусоргського, постановка Опери Бастилії (Франція).

Співав на «Радіо Франс», у турне по Франції і за кордоном.

Василь Сліпак виступив інтерпретатором ролей Ліндорфа, Дапертутто, Коппеліуса, Міракля у «Казках Гофмана» Жака Оффенбаха в Мілані, Брешії, Комо, Кремоні (Італія) у 2002 році. Цього ж року у супроводі оркестру під керівництвом Жана-П’єра Ло Рі виконав «Реквієм» Джузеппе Верді у церкві Сен-Мадлен (Париж).

Уперше поїхав на війну у травні 2015 р. Пробув там понад місяць. Позивний «Міф» на честь Мефістофеля з’явився відразу. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського ко́рпусу (ДУК ПС) — не через політичні переконання, поїхав туди, де брали добровольців. Повернувся пораненим.

Улітку 18 червня 2016 року втретє поїхав на Донбас, щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на півроку. Але 29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС), загинув у бою близько 6:00 від ворожої кулі калібру 12.7 мм, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки.

Василь Сліпак ціною власного життя врятував побратимів. Українські захисники відбили атаку російських збройних формувань на смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) з боку міста Дебальцеве та перейшли у контрнаступ, посунувши противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу с. Логвинове.

поширити новину: