Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

182 роки тому на Полтавщині народився засновник сучасних Олімпійських ігор

9 червня виповнюється 182 роки від дня народження Олексія Бутовського ( 9 червня ( ст. стиль) 1838, с. Пятигірці, Лубенський повіт, Полтавська губернія – 25 лютого 1917, м. Петроград) – одного із засновників сучасних Олімпійських ігор, члена Міжнародного Олімпійського Комітету, вченого-педагога.

Народився у подружжя штабс-капітана Дмитра Петровича Бутовського та його дружини Надії Степанівни (дівоче прізвище Райзер). Звільнившись зі служби за сімейними обставинами восени 1838 р., батько перевозить дружину з немовлям до свого маєтку у с. Пелехівщина (нині Глобинського району), де і проходить дитинство Олексія. Фінансовий стан батьків дозволив віддати сина на навчання до одного із приватних пансіонів у Полтаві. Отримавши гарну підготовку, О. Бутовський вступає у 1849 р. до Полтавського Петровського кадетського корпусу. 1853 р. кадет Бутовський переводиться до Костянтинівського кадетського корпусу, навчання закінчує у 1856 р. у Дворянському полку Санкт-Петербурга. У 1858 – 1861 рр. він – штатний викладач у стінах рідного Полтавського кадетського корпусу, подальше життя проходить у Петербурзі.

Будучи вже знаним теоретиком фізкультурного руху, О. Бутовський не тільки гаряче підтримав ідею барона П’єра де Кубертена відновити проведення Олімпійських ігор, а й активно включився у їх підготовку, ставши членом Міжнародного Олімпійського комітету. Він пропагував ідею розвитку спорту через залучення широких верств населення до занять фізкультурою. О. Д. Бутовський – автор ряду монографій та багатьох наукових статей з тематики фізичної культури і спорту.

Відійшовши від активної участі у суспільному житті, Олексій Дмитрович багато часу проводив у батьківському маєтку в Пелехівщині. У 1903 р. на кошти дружини, Ганни Василівни, побудовано Пелехівську теслярсько – токарну навчальну майстерню Кременчуцького повітового земства. Будинок був зруйнований у 1943 р.

Ім’я О. Д. Бутовського в радянські часи незаслужено забуто, ні меморіальної дошки чи тим більше пам’ятника. Ідея його встановлення у Полтаві виникла у ентузіастів ще наприкінці 90-х років XX століття. Та втілення її в життя почалося після прийняття Виконкомом НОК постанови від 12 травня 2006 р. № 31 «Про спорудження в Полтаві пам’ятника Олексію Бутовському». Рішенням 24 сесії 4 скликання Полтавської обласної ради від 20 січня 2006 р. була затверджена обласна Програма організаційного забезпечення Всеукраїнських заходів з відзначення 110-ї річниці Олімпійських ігор сучасності і виділено кошти на спорудження пам’ятника О. Д. Бутовському. Рішенням Виконкому Полтавської міської ради від 20 вересня 2006р. № 287 «Про розміщення та спорудження пам’ятника О. Бутовському у м. Полтаві» визначено місце його встановлення. А розглядалося таких два: подвір’я колишнього Полтавського кадетського корпусу і майданчик біля центрального входу до стадіону «Ворскла». Зупинилися на другому варіанті.

Погруддя О. Д. Бутовського встановлено на гранітний постамент, на якому викарбовано напис: «Бутовський Олексій Дмитрович 1838 – 1917», «Уродженцю Полтавщини, одному із засновників сучасного міжнародного олімпійського руху, члену Міжнародного олімпійського комітету з 1894 по 1900 рік від олімпійської сім’ї». Автори пам’ятника : архітектор В. Шевченко, скульптор М. Посполітак, гранітні роботи виконав Ю. В’ялий.

14 жовтня 2006 р. пам’ятник відкрив президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Деякі дослідники і видання вказують датою відкриття 2008 рік. Очевидно, ця помилка пов’язана із присвоєнням ім’я Олексія Бутовського стадіону «Ворскла» – наступною віхою на шляху увічнення пам’яті нашого славного земляка.

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею

поширити новину: