Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

123 роки тому у Полтаві народився творець ракетної техніки Юрій Кондратюк

21 червня 1897 року у Полтаві народився Юрій Кондратюка (Олександр Гнатович Шаргей, 1897-1942), український вчений-винахідник, один із перших творців ракетної техніки і теорії космічних польотів. 

Навчався у 2-й чоловічій гімназії в Полтаві, вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Де через 40 днів був мобілізований на фронт. 1918-го кілька місяців провів у Добровольчій армії. У подальшому, аби уникнути переслідувань за своє офіцерське минуле, Олександр Шаргей змінив своє ім’я і до кінця життя був відомий як Юрій Кондратюк. 

Часто змінював адреси та місця роботи, працював кочегаром, мастильником вагонів на залізниці, робітником цукрового заводу. У 1930-му без металу та цвяхів побудував найбільший у світі елеватор (зерносховище). Наслідком стало 3-річне ув’язнення через донос про шкідництво. Пізніше потрапив у «шарашку» (конструкторське бюро ОГПУ) і переміг у конкурсі на кращий проект вітряної електростанції в Криму, яка за своєю потужністю (12 тисяч кіловат) не мала аналогів у світі. Проект не був реалізований тільки через те, що його куратор – нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе – став жертвою сталінських репресій. Водночас ідея високої вітрової щогли була використана Миколою Нікітіним при будівництві Останкінської телевежі. За цей проект він отримав Ленінську премію. 

 У вільний час Юрій Кондратюк займався кресленням та формулами космічних польотів. У 1925-му надіслав у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», а через чотири роки власним коштом видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів». Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет. Вивчав проблеми створення проміжних міжпланетних баз, використання сонячної енергії та гравітаційного поля небесних тіл. При цьому змушений був відхилити пропозицію про співпрацю Сергія Корольова – вірогідно, через побоювання викриття зміни прізвища і білогвардійського минулого.

Деякі ідеї Юрія Кондратюка застосували в практичній космонавтиці. Зокрема, його розрахунки траєкторій польотів людини на Місяць використали при плануванні висадки американських астронавтів на місячну поверхню. 

Як згадував Джон Хуболт, один із керівників космічної програми «Аполлон»: «Коли я на світанку у березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Канаверал за стартом ракети, що несла корабель «Аполлон» у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам…». Американський астронавт Ніл Армстронг, що першим ступив на місячну поверхню, через рік побував у Новосибірську і, на знак поваги до винахідника, взяв пригорщу землі біля будинку, де мешкав Юрій Кондратюк. На його честь названо один із кратерів на зворотному боці супутника Землі.

Точне місце і дата смерті невідомі. За однією з версій, загинув на фронті Другої світової 23 лютого 1942-го в Калузькій області Росії. За іншою – помер у концтаборі.

У Полтаві ім’я вченого носить Полтавський Національний технічний університет. 

За матеріалами УІНП 

поширити новину: