Лікар-кардіолог з Полтави розповіла про клінічні прояви та сучасні методи діагностики легеневої гіпертензії

При проведенні ехокардіографії серця інколи медичні працівники не надають належного значення показникам тиску в легеневій артерії, дисфункції правих відділів серця та тристулкового клапану. А для пацієнтів такі симптоми, як задишка та швидка втома, є не надто насторожуючи ми. Можливо, саме тому виявлення цієї патології в Україні залишається не на належному рівні.

Про це розповіла лікар-кардіолог диспансерно-поліклінічного відділення КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» Людмила Андреєва.

Отже, що таке легене́ва артеріальна гіпертензія (ЛАГ)?

Це загрозливий патологічний стан, зумовлений стійким підвищенням кров’яного тиску в легеневій артерії з поступовим закриттям просвіту середніх та дрібних судин легенів. ЛАГ швидко прогресує та призводить до серцево-судинної недостатності, а при несвоєчасному виявленні навіть до смерті. Незважаючи на досягнення в фармакотерапії цієї недуги, смертність від ЛАГ залишається досить високою, а шляхів профілактики донині просто немає.  А специфічне лікування коштує дорого.

Рання діагностика ЛАГ проблематична тому, що ця патологія не має специфічних клінічних проявів та часто маскується симптомами основного захворювання. Це призводить до прогресування судинно-легеневих ускладнень. Тому часто ЛАГ може перебігати безсимптомно. Проте першою з клініко-діагностичних ознак є задишка (диспноє), що виникає при фізичному навантаженні, поступово прогресує і погіршує якість життя пацієнтів. Нерідко хворих турбують швидка втома, загальна слабкість, болі в грудній клітці та явища синкопів (втрата свідомості), що асоціюються з високим ступенем гіпертензії в малому колі кровообігу та поганим прогнозом. При вираженій недостатності правого шлуночка можуть спостерігатися застійні явища у великому колі кровообігу: периферичні набряки, асцит та гепатомегалія (збільшення розмірів печінки).

Серед причин захворювання важливе місце займають хронічні хвороби легень, ураження міокарду, вроджені вади серця та інше. У випадках, коли немає об’єктивних причин ЛАГ, діагностують ідіопатичну (первинну) легеневу артеріальну гіпертензію.

Частіше хворіють люди віком від 20 до 40 років (переважно жінки). Існує думка про важливу роль генетичних факторів розвитку цього захворювання.

Часто легенева гіпертензія розвивається у дітей із вродженими вадами серця, що супроводжуються підвищеним легеневим кровотоком.

Запідозрити легеневу гіпертензію у хворого має сімейний лікар.

Додаткове, прицільне обстеження при підозрі на ЛАГ проводиться в спеціалізованих закладах третинного рівня, а саме в КНП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр», що знаходиться за адресою: вул. Макаренко 1а та вул. І. Мазепи 21, інших обласних закладах охорони здоров’я.

Вважається обґрунтованим проведення скринінгового обстеження груп ризику. Факторів ризику ЛГ багато: наявність сімейного анамнезу ЛГ, вроджена вада серця, системне захворювання сполучної тканини, захворювання печінки, що призводять до портальної гіпертензії, застосування токсичних агентів, ВІЛ інфекція, хронічні обструктивні або рестриктивні захворювання легень, хронічні захворювання лівих відділів серця, тромбоемболія легеневої артерії в анамнезі.

Для діагностики обираються найбільш доступні, переважно неінвазивні методи з низьким ризиком для пацієнта. До них належать доплер-ехокардіографія, електрокардіографічне, рентгенологічне та інші обстеження, що підтверджують або спростовують ознаки легеневої гіпертензії. Для консультацій залучаються фахівці суміжних спеціальностей. Постановка діагнозу ЛГ потребує ретельного та повного обстеження функції легень, проведення катетеризації правих відділів серця, специфічних досліджень коагулянтної системи з метою виявлення хронічних тромбоемболій у легеневому руслі.

Хворі з підозрою на ЛАГ та наявністю специфічних ознак обов’язково консультуються в єдиному в Україні Центрі легеневої гіпертензії Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» (для дорослих пацієнтів) та в ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (для дітей до 18 років). В центрі проводять усі види досліджень, що є специфічними та обов’язковими для пацієнтів з легеневою гіпертензією. Це дозволяє своєчасно сформувати тактику специфічного лікування пацієнта з ЛАГ згідно з сучасними протоколами і стандартами лікування та покращити якість життя, зменшити частоту виникнення ускладнень, подовжити тривалість життя. При необхідності до визначення тактики лікування залучаються провідні спеціалісти інших країн.

У пацієнтів є можливість приймати участь у клінічних дослідженнях ефективності новітніх препаратів для лікування легеневої гіпертензії. У подальшому проводиться амбулаторне довгострокове спостереження.

В 2016 році урядом була прийнята програма щодо забезпечення таких хворих дорогими ліками за державні кошти. Активну позицію займають благодійні організації, що опікуються проблемами хворих на легеневу гіпертензію: ВГО «Асоціація хворих на легеневу гіпертензію», Львівський міський благодійний фонд «Сестри Даліли».

В Україні хворі на легеневу гіпертензію потребують більш ранньої постановки діагнозу та призначення адекватної специфічної терапії, особливої уваги з боку держави – для підвищення тривалості та якості життя, зниження смертності у цій категорії пацієнтів.