Ви тут:
Суспільство Україна 

BBC опублікувало “Словник епохи коронавірусу”

BBC News Україна зібрала 20 термінів, які завжди нагадуватимуть про весну 2020 року.

Про це йдеться на сайті видання.

«Ще кілька місяців тому мало хто з нас знав щось про віруси з “короною”, “самоізоляцією” займалися лише соціопати і фрілансери з палаючими дедлайнами, а водіїв маршруток та священників ніхто й не думав називати “суперпоширювачами”. Сьогодні ж ми вже розбираємося у різних типах медичних масок і кольорах клапанів на респіраторах, знаємо, скільки спирту має бути у нормальних “санітайзерах” проти “ковідки” та організовуємо душевні “Zoom-вечірки”», – розповідають автори коронавірусного словника.

Коронавіруси (“корона”) – сімейство вірусів, 40 відомих науці видів. Звуться так через “корону” з молекул, якими вірус “обманює” клітини носія, щоб заразити їх. Донедавна найвідомішими були коронавіруси, які викликали “тяжкий гострий респіраторний синдром” (SARS, летальність – 9% від усіх інфікованих) та “близькосхідний респіраторний синдром” (MERS, летальність 35%). Вважають, що обидва штами виникли у тварин і передалися людині. Саме такі мутації, які “розмивають” міжвидові бар’єри для коронавірусів, роблять їх такими небезпечними – людський імунітет просто не готовий до боротьби. В народі коронавірус називають просто “короною”.

Sars-CoV-2 – новий штам коронавірусу, “винуватець” нинішньої пандемії і всесвітнього карантину. Уперше виявили у людини лише в грудні 2019 року в китайському місті Ухань. Назва – скорочення від “Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2”, “тяжкий гострий респіраторний синдром коронавірусу – 2”.

COVID-19 (“ковідка”) – хвороба, яку викликає Sars-CoV-2. За статисткою, що вже є, вісім з десяти хворих переносять її у “легкій формі” – з лихоманкою, кашлем, іноді головним болем і болем у горлі. У 14% інфікованих виникає пневмонія з серйозними ускладненнями дихання – тоді потрібні апарати штучного дихання. А ще у 6% заражених хвороба доходить до критичної стадії, коли імунна система виходить з-під контролю і виникає ризик смерті. Ліків від “ковідки”, як називають недугу в Україні, поки що немає. Але у більшості випадків вони і не потрібні, адже організм може перенести хворобу самостійно.

Карантин – обмеження в часи епідемії. Головна ідея – скоротити кількість контактів між людьми. Тому забороняють всі масові акції, закривають розважальні центри, парки і пляжі, зобов’язують носити маски, респіратори і медичні рукавички. Утім, карантин може бути ще жорсткішим – аж до заборони особистого транспорту, закритих міст і перекритих доріг між областями. “Локомотивом” карантину в Україні став міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який виступив за “тотальний повний карантин”. Перші карантинні обмеження ввели 12 березня й кілька разів посилювали. А закінчитися карантин має 24 квітня, хоча в уряді припускають, що його можуть і продовжити, якщо динаміка поширення коронавірусу не знизиться.

Надзвичайна ситуація – режим, який вводиться в областях чи у всій країні, коли “порушуються нормальні умови життя”. Наприклад – через епідемії. За надзвичайної ситуації влада може оголошувати різні санітарні заходи, евакуацію, посилювати охорону порядку, призупиняти роботу підприємств. В Україні “ситуацію” ввели 25 березня, після того, як її вже оголосили у 13 областях. Не слід плутати надзвичайну ситуацію зі значно більш жорстким “надзвичайним станом”. Головна різниця – надзвичайна ситуація не обмежує конституційні права і свободи, а надзвичайний стан – цілком: він може обмежувати свободу руху, зібрань і навіть дозволяти примусове вилучення майна у фірм чи окремих людей. Надзвичайний стан у Україні зараз не вводили, хоча окремі його атрибути діють як частина карантину.

Самоізоляція (“залишайся вдома”) – утримання від будь-яких безпосередніх контактів із зовнішнім світом. Щоб не заразитися, або не заразити нікого іншого. Спочатку самоізоляція була фактично добровільною – для тих, хто повернувся з-за кордону. І мала тривати два тижні. Але з введенням карантину самоізолюватися закликають вже всіх українців – “залишайся вдома”, радять медики, правоохоронці, журналісти, телезірки та президент Зеленський. Водночас влада визначила, для кого самоізоляція обов’язкова: всі, хто контактував з хворими на “ковідку”, у кого є її симптоми, або хто вже захворів, але не потребує госпіталізації. До “обов’язкових самоізолянтів” долучили ще й всіх літніх людей (60 років і старше). На самоізоляції дозволяють зрідка виходити лише за продуктами та в аптеки, якщо вони не далі, ніж за 2 км від дому, а також двічі на день вигулювати тварин.

Обсервація – “апгрейд” самоізоляції, коли людей вже обов’язковою ізолюють від зовнішнього світу у спеціальних місцях (“ізоляторах”, якими можуть бути санаторії, як у Нових Санжарах, чи готелі, як “Козацький” в Києві). Триває два тижні, протягом яких медики мають визначити, чи є у людей на обсервації коронавірус. Обсервація обов’язкова для всіх, хто повернувся з-за кордону, хто контактував з хворими на COVID-19 та у кого з’явилися симптоми. Крім того, на обсервацію відправляють тих, хто втік з обов’язкової самоізоляції (тоді буде ще й штраф).

Соціальна дистанція – якщо вже довелося вийти на вулицю, то медики радять там бути подалі від інших людей. Мінімальна відстань – 1,5-2 метри. Саме на такій дистанції треба стояти в чергах. Крім того, на час пандемії радять відмовитися від рукостискань, обіймів та інших контактів, які порушують “соціальну дистанцію”.

Експрес-тести – один з тестів на коронавірус, який роблять за 10-15 хв. Це – мазок з носа, його може зробити будь-який лікар у будь-яких умовах, навіть вдома. Але експрес-тест не дає остаточної відповіді – якщо він негативний, це не обов’язково означає, що людина точно здорова. Це лише свідчить, що у неї нема антитіл до коронавірусу. Самі ж антитіла з’являються не одразу, тому якщо людина захворіла вчора, сьогодні експрес-тест не покаже хвороби.

ПЛР-тести – більш детальні аналізи, які проводять лише у вірусологічних лабораторіях зі спеціальним обладнанням методом ПЛР (“полімеразна ланцюгова реакція”). Цей метод застосовують у багатьох сферах – від криміналістики до наукових експериментів (так, наприклад, встановлюють батьківство). Ці тести можуть виявити хворобу і в перші дні після зараження, але їхні результати треба чекати до трьох днів. Зазвичай ПЛР-тести роблять, щоб підтвердити експрес-тести.

ШВЛ – системи штучної вентиляції легень. Ці апарати використовують для підтримки хворих на COVID-19, які через ускладнення не можуть дихати самостійно, або ж дихання настільки слабке, що не забезпечує достатнього кисню для організму. Ключовий елемент для кризових хворих на COVID-19.

Спецрейс – спеціальні авіарейси, якими українців екстрено доправляли з інших країн до України через пандемію. Почалося все ще 20 лютого, коли спецрейс компанії SkyUp привіз кілька десятків українців та іноземців з тодішнього епіцентру епідемії – китайського міста Ухань. Далі спецрейси повертали українців з інших країн: Італії, США, Таїланду і т.д. 17 березня Україна повністю припинила пасажирське авіасполучення, тому спецрейси стали єдиною можливістю для українців з далеких країн повернутися додому літаком. Головна проблема – потрапити на такий літак.

Спецперепустка – єдиний спосіб потрапити у громадський транспорт у часи карантину. У Києві їх ввели 23 березня. Скористатися такими перепустками можуть лише ті, від кого критично залежить життя міста: медики, рятувальники, поліцейські, комунальники, продавці продуктових магазинів і аптек. Решті їздити громадським транспортом заборонено.

Захисні маски – стали справжнім символом епохи коронавірусу, а з 6 квітня ще й вашим обов’язковим атрибутом, якщо хочете вийти на вулицю. До березня вони фактично зникли з усіх аптек (нерідко на вході висіли написи: “Без масок не заходити. Масок у продажу немає”). Але потім поступово повернулися на ринок, зокрема в онлайнмагазинах – вже з новими цінами. Функціонально ж всі види масок (хірургічні, процедурні, чорні вугільні, саморобні марлеві, маски PITTA) не можуть повністю захистити від коронавірусу. Зате можуть захистити оточуючих, якщо сам носій маски інфікований.

Респіратори – ще один обов’язковий з 6 квітня аксесуар українців. Респіраторні маски вважаються кращим захистом, ніж медичні. З трьох класів захисту (FFP1, FFP2 і FFP3) останній – з червоним клапаном – може затримувати до 99% усіх частинок у повітрі, включно з вірусами. При цьому респіратори не захищають оточуючих від вас – через їхній клапан виходить концентрований видих, що може містити інфекцію.

Суперпоширювачі – носії вірусу, які можуть заражати багато людей. У середньому, за статистикою, інфіковані заражають коронавірусом двох-трьох-чотирьох людей (часто це члени родини). Але “суперпоширювачі” через свою соціальну активність можуть передавати хворобу десяткам чи навіть сотням інших. В Україні це пов’язане з родом занять – “суперпоширювачами” можуть бути водії маршруток, продавці, медики, священники та активні прихожани церков.

Zoom – платформа для відеоконференцій, онлайн-зустрічей і нарад. У відеочатах Zoom можуть одночасно брати участь до 100 учасників, через що програма стала одним з головних засобів спілкування під час пандемії. А активи компанії від початку спалаху коронавірусу дуже зросли. Поряд з робочими нарадами юзери почали влаштовувати Zoom-вечірки, музиканти – Zoom-концерти, а репетитори – Zoom-заняття. Виробили навіть своєрідний Zoom-етикет – відключати мікрофон (“м’ютитися”), коли не говориш, щоб не створювати лишній шум у спільній конференції, та не вмикатися з ванної, туалету чи з членом сім’ї у спідньому на фоні. Зрештою, тих, хто багато часу проводить у Zoom, почали називати “зумбі”.

Дистанційне навчання – з введенням карантину школи та університети задумалися, як продовжити навчання дистанційно. Спочатку це виглядало лише як розсилка завдань, наприклад, через Viber. Пізніше навчали більше технологічно: через Zoom та GoogleClassroom (“гугл-класи”) – сервіс Google, який об’єднав Google-документи, пошту Gmail і Google-диск для зберігання даних, що дозволяє вчителям і викладачам у реальному часі створювати завдання, перевіряти їх та коментувати. А потім допомогти освіті вирішило телебачення через трансляцію уроків на різних каналах (проєкт “Всеукраїнська школа онлайн”). Судячи з кількості переглядів на YouTube, найпопулярнішими телеуроками стали “руханки” – заняття з фізкультури, які проводять зірки.

Санітайзер (антисептик) – гігієнічний засіб, яким обробляють руки, інші відкриті ділянки тіла, телефони, клавіатуру комп’ютерів, робочі поверхні, щоб знищити можливий вірус на них. Як і у випадку з масками, з приходом коронавірусу в Україну санітайзери майже зникли з аптек, але потім почали знову з’являтися, навіть у великих тарах по кілька літрів. Утім, не всі “санітайзери” здатні знищувати коронавірус – для цього концентрація спирту в них має бути не менше 65%.

Дезінфекція – загальна назва процесу обробки поверхонь для знищення вірусу. Місцева влада організовує дезінфекцію у транспорті, на зупинках, у під’їздах та ліфтах, лавках, а також інших місцях, де буває багато людей. Працівники, які проводять дезінфекцію, одягнені у костюми хімзахисту, через що українські міста періодично нагадують Прип’ять у 1986 році та серіал “Чорнобиль”.

Система Orphus