Ви тут:
Суспільство 

381 рік тому народився Іван Мазепа, який тримав гетьманську булаву 22 роки

381 рік тому народився Іван Мазепа, який тримав гетьманську булаву 22 роки

20 березня 1639 року в Мазепинцях, на шляхетському хуторі Київщини, неподалік Білої Церкви народився український військовий, політичний і державний діяч Іван Мазепа. 

Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.

Іван Мазепа увійшов у політичне життя України у досить складні часи. Україна фактично була поділена на дві частини, що боролися між собою: одна – на боці Москви, інша – на боці Польщі. 25 липня 1687 року відомий політичний діяч та дипломат Іван Мазепа отримав гетьманську булаву на Коломацькій раді поблизу Полтави (нині – Коломацький район Харківської області). 

В подальшому Мазепа намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. З 1704 року, після об’єднання територій Лівобережної та Правобережної України, – гетьман  війська Запорозького обох сторін Дніпра (1687-1708). 

Пам’ятник І. Мазепі в Коломаку

Припинилася громадянська війна («Руїна»), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.

Прикметно, та за роки гетьманування Мазепи в Україні не виникло жодного селянського повстання. Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів.

Спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Глухові. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема – Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату. Для оборони південних рубежів побудував Новобогородицьку та Ново-Сергіївську фортеці.

Мазепа подобався жінкам. Однак після одруження з вдовою Ганною Фридрикевич прожив із нею майже 35 років, а по її смерті опікувався двома своїми пасинками. 

Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І.

Під час Північної війни уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Звідтоді всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали «мазепинцями».

Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.

За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів. 

Урочисте відкриття пам’ятника гетьману Іванові Мазепі на Соборному майдані у Полтаві відбулося за участі Президента України Петра Порошенка 7 травня 2016 року. Встановили його з ініціативи Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта», на пожертви меценатів  та громади міста. Також одну з найдовших вулиць у Полтаві – Калініна – перейменували на вул. Івана Мазепи.

За матеріалами УІНП