Ви тут:
Медицина Суспільство 

27 березня – Всесвітній день нефролога

27 березня – Всесвітній день нефролога

Поширеність хронічних хвороб нирок можна порівняти з такими соціально значущими недугами, як гіпертонічна хвороба та цукровий діабет. Ознаки пошкодження нирок виявляють, як мінімум, у кожного десятого мешканця – як у розвинутих країнах з високим рівнем життя, так і в країнах із середнім і низьким доходом населення.

Про це розповів Олексій Панченко, головний позаштатний експерт Департаменту охорони здоров’я, Завідувач Центру нефрології та діалізу КП “Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради.

Чисельність хворих на термінальну стадію захворювання, що потребує застосування ниркової замісної терапії, зростає щороку на 7%. За прогнозами фахівців кожні 10 років чисельність пацієнтів, які потребуватимуть ниркової замісної терапії, буде подвоюватися.

Більшість хворих із хронічною нирковою недостатністю, як в Україні, так і в Полтавській області, – це громадяни працездатного віку до 40 років, повідомляє Полтавський центр громадського здоров’я.

Виявлення хвороб нирок на початкових стадіях, коли процес не набув хронічного перебігу, є нагальною проблемою, над якою працюють фахівці.

На відміну від нирок, які забезпечують безперервну та безперебійну видільну функцію, гемодіалізне лікування відбувається по кілька годин три рази на тиждень або перитонеальний діаліз – 4 рази на добу щоденно. Таким чином, більше чи менше, від одного діалізу до іншого, продукти обміну, надлишок рідини і мінералів неминуче накопичуються в організмі пацієнта. Це може призвести до потенційно небезпечних для життя ускладнень.

Для уникнення подібних проблем, пацієнти повинні обмежити вживання рідини і уникати багатьох продуктів, щоб мінімізувати небезпечні ускладнення. Тому дієта людей, які отримують лікування діалізом, стає не дуже смачною. А поганий апетит, який супроводжує деяких хворих з нирковою недостатністю, ще більше сприяє недостатності харчування і втраті маси тіла. Тому невід’ємною частиною підтримки здоров’я після початку діалізного лікування є навчання дієті.

Калорійність раціону має складати від 30 до 35 ккал/кг маси тіла на добу. Лікар допоможе підрахувати необхідну кількість калорій відповідно до ваги, стану здоров’я та рівня активності пацієнта. Правильно підібрана кількість білка допоможе забезпечити зростання м’язової тканини, відновлення тканин, підвищити імунітет, з одного боку, та зменшити надходження продуктів розпаду у кров та підтримати функцію нирок протягом тривалого часу, з іншого. До таких продуктів насамперед належать тваринні білки: яловичина, баранина, нежирна свинина, курячі яйця, птиця, риба. Рослинні білки (за винятком протеїнів із соєвих бобів) мають меншу біологічну цінність, зазвичай не містять всього складу незамінних амінокислот. Проте вони мають інші дуже корисні властивості, і в цілому менше навантажують нирки, ніж тваринні білки.

При нирковій недостатності зменшується виведення фосфору, він починає накопичуватися в крові. Це викликає ураження серця, свербіж шкіри, болі в суглобах та підвищує ламкість кісток. Тому при нирковій недостатності слід обмежити вживання фосфору до 800-1000 мг/добу. Практично всі продукти, що містять багато білка, включають і багато фосфору. Високий рівень фосфатів у крові підвищує ймовірність інфарктів і ризик смерті від серцево-судинних хвороб. Фосфор стимулює кальцифікації – незворотнє ураження судин, відкладення кальцію на внутрішній стінці у вигляді бляшок. Часто пацієнти повинні приймати фосфат-зв’язуючі препарати, що зв’язують фосфор у шлунково-кишковому тракті до того, як він потрапить у кров’яне русло.

Здоровим людям на добу необхідно 1 г кальцію. Потреба у кальції при хронічній хворобі нирок підвищується. Продукти, що містять велику кількість кальцію, також містять і велику кількість фосфору. Небезпечним є як низький, так і високий рівень кальцію. При нестачі стають ламкими кістки, а надлишок відкладається у м’яких тканинах (серці, артеріях, шкірі, легенях).

Натрій – мінерал, який є «хімічним скелетом» організму. При хронічній нирковій недостатності нирки, зазвичай, виводять натрій гірше, він затримується в організмі. Однак разом із натрієм затримується і вода, іноді навіть більшою мірою, ніж натрій. Це може сприяти наростанню артеріальної гіпертензії та набряків. Тому при хронічній нирковій недостатності в додіалізному періоді призначають дієту з низьким вмістом натрію. Вся їжа повинна готуватися без солі і лише потім досолюватися рекомендованою кількістю. Головні джерела солі – консервовані продукти (як домашнього, так і промислового виробництва), приправи, ковбаси, хліб, більшість сортів сиру.

На ранніх стадіях хронічної хвороби нирок потреби в обмеженні калію немає. Більше того, застосування сечогінних часто призводить до дефіциту калію в організмі, що несприятливо для роботи серця. Ознаками дефіциту калію в організмі є постійне відчуття втоми, прискорене і поверхневе дихання, нудота, блювота, порушення шлунково-кишкового тракту, працездатності, виражена апатія, сплутаність свідомості, депресія, м’язова слабкість. З боку серцево-судинної системи спостерігаються: аритмія, тахікардія, глухота серцевого тону, виникнення серцевих нападів, серцева недостатність, знижений артеріальний тиск. На стадії ІV ст. хронічної хвороби нирок регулярно перевіряйте рівень калію. Надходження калію за добу не повинно перевищувати 2 грамів. Ознаками підвищення рівня калію можуть стати швидко наростаюча слабкість в ногах і руках, оніміння шкіри, яке прогресує від кінчиків пальців до центру тіла, незвичайні відчуття в пальцях рук і ніг («бігають мурашки»), уповільнення серцебиття, падіння артеріального тиску. Дуже багаті калієм сухофрукти, багато калію в картоплі, бобових, горосі, баклажанах, кабачках, помідорах, в зелені, соках, в горіхах, какао, шоколаді, бананах, динях, ківі, чорній смородині. Зменшити кількість калію в овочах можна, попередньо вимочивши їх у воді за кілька годин у порізаному невеликими шматочками вигляді (воду злити і не використовувати: дві третини калію – в ній). Мало калію міститься в білокачанній капусті, огірках, цибулі, гарбузі, хлібі (без висівок), чорниці, голубиці, брусниці, ожині, яблуках, грушах. Небагато калію в макаронних виробах, у випічці, у відварному рисі, в більшості сортів сиру (але в ньому дуже багато фосфатів і солі).

Також при хронічній ниркові недостатності нирки починають виводити менше води, кількість сечі знижується. Однак нерідко на ранніх стадіях хронічної ниркової недостатності кількість сечі може не тільки не зменшуватися, але навіть збільшуватися. Звичайним правилом є споживання води в кількості, яка дорівнює кількості сечі, виділеної за добу, плюс 300-500 мл. При виражених набряках, наявності серцевої недостатності, високої артеріальної гіпертензії кількість спожитої рідини доводиться ще більше зменшувати. Крім добового діурезу та кількості вживаної рідини слід контролювати масу тіла. Швидке збільшення маси тіла (на 300 й більше грамів за добу) може бути ознакою затримки рідини. В такому випадку проконсультуйтеся з лікуючим лікарем. Вимірюйте добовий діурез, масу тіла якомога частіше. При наявності набряків, ознак серцевої недостатності або високій артеріальній гіпертензії обговоріть Вашу індивідуальну потребу в рідині з лікарем.

Ризики для здоров’я створює надлишок жирів в організмі. У багатьох пацієнтів із хворобами нирок спостерігається порушення обміну ліпідів, підвищується в крові рівень холестерину і тригліцеридів, що може викликати розвиток ускладнень із боку серця і судин. Головним правилом є споживання правильного виду жирів. Виділяють насичені жири («некорисні») та ессенціальні жирні кислоти («корисні»). Насичені жири містяться в більшості кремових соусів, десертах та легких закусках. Вони є руйнівними для нашого організму. Ессенціальні жирні кислоти – омега-3 та омега-6 жирні кислоти. Вони містяться у рослинній олії (соняшникова, оливкова, кукурудзяна, соєва тощо), горіхах, вівсяній і гречаній крупах. Дуже корисний риб’ячий жир, багатий ненасиченими жирними кислотами.

Наука йде вперед, пропонує нові технології обстеження та лікування, але хронічні хвороби нирок, на жаль, залишаються у пацієнтів назавжди. Доведеться навчитися ставитися до них із повагою і хвороба цю повагу обов’язково оцінить. А лікарі завжди будуть поруч.

поширити новину: