Ви тут:
Суспільство Україна 

21 рік тому загинув В’ячеслав Чорновіл

21 рік тому загинув В’ячеслав Чорновіл

25 березня 1999 року в автомобільній катастрофі під Борисполем за нез’ясованих обставин загинув багаторічний лідер Народного Руху України, громадський, політичний діяч, журналіст, народний депутат України I – III скликань, один із лідерів українського правозахисного руху В’ячеслав Чорновіл. 

Багато хто вважає це політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. Колишній заступник генерального прокурора Микола Голомша припускав, що Чорновола після аварії добили кількома ударами кастета. На прощання з В’ячеславом Чорноволом в Києві прийшло близько 200 тис. людей.

У 2000 р. йому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави за визначний особистий внесок у національне відродження України, послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, активну громадську і політичну діяльність.

Чорновіл народився 24 грудня 1937 року у селі Єрки на Черкащині, походив із родини сільських учителів. Закінчив школу із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

8 серпня 1965-го виголосив гостру антикомуністичну промову на відкритті пам’ятника Тарасу Шевченкові в селі Шешори на Гуцульщині. А вже за місяць разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом виступив проти арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна”.

В’ячеславу Чорноволу за “політичне хуліганство” влада оголосила сувору комсомольську догану. Тоді ж його не зарахували до аспірантури, куди він пройшов за конкурсом.

У 1966-му В’ячеслав Чорновіл відмовився свідчити у справі проти своїх друзів – братів Горинів, Мирослави Зваричевської і Михайла Осадчого. Навіть попри те, що на той час вони визнали провину і потреби уникати свідчень вже не було. За що був притягнутий до суду і отримав свій перший вирок. У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі ніколи не свідчив проти друзів. Від КГБ отримав прізвисько «Нєугомонний».

Вдруге був засуджений 1972 року на 6 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму з засланням на 3 роки”. Покарання відбував у таборах Якутії. У таборах вів боротьбу за статус політичного в’язня. Втретє – у 1980-му, на 5 років позбавлення волі. На знак протесту Чорновіл витримав 120-денне голодування.  

У 1983-му був достроково звільнений без права виїзду в Україну. Повернутися на Батьківщину зміг лише за два роки у 1985-му. З 1990 року Чорновіл став народним депутатом, був активним членом Народного Руху України та його головою з 1992-го.

Чорновіл був кандидатом в президенти України. На президентських виборах 1 грудня 1991-го за В’ячеслава Чорновола віддали голоси 7.420.727 українців (23,27%). Він зайняв друге місце слідом за Леонідом Кравчуком. Програвши президентські вибори, сказав: «Програв не я. Програла Україна». 

Цитати В’ячеслава Чорновола

«Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу» (1997).

«Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну – офіційну – значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї».

«Якби мене запитали, чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».

«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі». 

За матеріалами УІНП