Ви тут:
PROвсе Суспільство 

Три головні правила медіаграмотної людини

Три головні правила медіаграмотної людини

Сміттєвий контент стукає у наші двері, не питаючи дозволу. На нас ринуть навали фейків, пропаганди, маніпуляцій, популізму, чорного і білого піару, прихованої політичної реклами, брехні заради кліків, грантів чи просто брехні з любові до брехні.

Соціальні мережі змінили наше реальне життя. Останні кілька років інформація про світ навколо приходить до нас з інтернету, тобто ми вже давно не читаємо газет, не дивимося телевізор. У сучасному світи найкращий друг людини – соціальна мережа. Це невід’ємна частина нашого життя, передає vseosvita.ua

Але проблема в тому, що не кожен вміє правильно цим користуватися. Раніше ми отримували відфільтрований, відредагований, структурований контент із медіа. Він був різний, але ми знали, хто за це відповідає. Якщо якесь медіа остаточно нам набридало, ми припиняли купувати видання, дивитися телеканал чи заходити на сайт.

Тепер сміттєвий контент стукає у наші двері, не питаючи дозволу. Стрічки соцмереж виглядають, як філіал божевілля, навіть у найпритомніших із нас.

Як вижити з цією проблемою та залишитись при здоровому глузді? Дотримуйтесь заповідей медіаграмотної людини:

Правило 1. НЕ ВІР КАРТИНКАМ
Фотошоп має величезні можливості. Навіть школяр за 5 хвилин домалює свастику на український танк. І ось уже тисячі репостів кричать нам, що українські добровольці – нацисти та антисеміти.

А як гарно виглядають сім веселок у Коломиї! Рука так і тягнеться натиснути лайк і репостнути. Особливо, коли автор ще й підписав, що то диво Боже. Наше почуття законної гордості та незнання законів фізики вимагає розповсюдити це. І взагалі не важливо, що це фото з Пенсильванії, яке науковці спростували ще два роки тому.

А хіба ми полишимо напризволяще нещасну яснооку дівчинку, яка потребує допомоги? Хто ми – люди або черстві монстри? Звичайно, ми поділимося публікацією з номером картки для допомоги. Навіть якщо дівчинка – цілком здорова фотомодель, світлина взята з фотобанку, а гроші збирають шахраї.

Нехай гугл стане твоїм другом. Перевір картинки через Google Images. Щоб відсіяти зайве, обмеж пошук періодом часу, коли відбувалася вказана подія.

Правило 2. НЕ ВІР ВІДЕО

Є простий шлях підробити відео – не треба нічого різати. Лише взяти добре забуте старе відео, перезалити його в інтернет – і навчання на Кавказі 2012 року перетворюються на Світлодарську дугу 2019-го.

Тут, аби запідозрити фейк, досить придивитися до ландшафту і прислухатися до мови. Але не завжди відеофейки бувають такими очевидними.

Правило 3. НЕ ВІР МАЛОВІДОМИМ ІНОЗЕМНИМ МЕДІА

Посилання на іноземні видання звучить, як магія, додає солідності та відкриває для фейків усі двері. Ми звикли довіряти розумним людям із Заходу. Але спочатку варто розібратися, що це за медіа, чи воно справді публікувало цю новину та на скільки вона є правдивою.

Також не завадить з’ясувати, хто автор новини, що ще він писав, і чи це не блог видання. У блогах видань часто з’являються випадкові люди, за що керівництво видання не відповідає.

Топове світове медіа нібито повідомило про табори для сирійських біженців в Україні. Звідти, мовляв, вони ринуть у Європу. Насправді, про це написав блогер Іван Коваль – і це було єдине його повідомлення. Він підсилив його фейковим скріншотом новини з посиланням на справді існуючого українського експерта. Однак ані такої цитати, ані такої новини насправді ніколи не існувало.

«Учітесь, читайте» та пам’ятайте, що досконалість не має меж
У світі постправди та жорстких реалій українського інформаційного простору медіаграмотність є необхідним інструментом для кожного, починаючи з пелюшок і аж до старості. Критичне ставлення до інформації вимагає зусиль і постійної роботи над собою. Тому ми відібрали кращі українські проєкти з медіаграмотності для самоосвіти та навчання, що допоможуть покращити навички критичного мислення та перевірки й аналізу інформації:

Онлайн-курс «Новинна грамотність». Просвітницький проєкт спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту та розрахований на широке коло користувачів: від студентів і викладачів профільних факультетів до всіх, кому цікава тема медіа.

Гра «Медіаграмотна місія» від IREX. Проєкт дає можливість дорослим перевірити свої знання та навички з медіаграмотності та критичного мислення, а також покращити їх в ігровій формі.

Навчальна гра «Медіазнайко», адаптована Академією української преси. Гра розрахована на дітей шкільного віку та дає можливість в цікавій ігровій формі дізнатися якомога більше про інформаційне (медійне) поле та стати медіазнайком.

Видання «Як розпізнати фейк?» від Міністерства інформаційної політики України, розроблене та реалізоване спільно з проєкт ЄС «Association4U». Брошура містить базові правила особистої інформаційної гігієни, що дозволять пересічному громадянину убезпечити себе від фейків і дезінформації.

Видання «Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві» від клубу ілюстраторів Pictoric. Ця книжка є результатом проєкт, першим етапом якого була виставка плакатів художників на бульварі Вацлава Гавела за підтримки Міністерства інформаційної політики.

Система Orphus