Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтавські галушки можуть бути зареєстровані як “традиційні гарантовані особливості”, – експерт

Полтавські галушки можуть бути зареєстровані як “традиційні гарантовані особливості”, – експерт

У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Короленка за сприяння Полтавського пресклубу відбулася зустріч з національним експертом з маркетингу і комунікацій проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іваном Гайвановичем, присвячена географічним зазначенням.

“Що це таке – географічне зазначення (ГЗ)? Це термін, прописаний у законі: це не бренд, не торговельна назва, не марка. Географічна назва – це ліси, болота, ріки, міста, села, гори, їхні власні назви. У ГЗ може міститися географічна назва, але не обов’язково, хоча зазвичай містяться. Бо ГЗ є назвою продукту. І не є торговельною маркою, бо не має власника, не придумується і не має строку давності, на відміну від ТМ”, – пояснив Іван Гайванович.

Продукт із ГЗ походить з певної місцевості, має характеристики, зумовлені місцевістю, виготовляється на певній території частково або повністю,  і має якість, гарантовану суворою системою контролю, зазначив експерт. Приміром, усім відомі коньяк і шампанське, пармезан і фета – перелічені назви є географічними зазначеннями, і тому ці напої та продукти можуть вироблятися лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог.

З 2016 року українські виробники змушені відмовитися від використання цих та багатьох інших іноземних географічних зазначень, які Україна зобов’язалася охороняти на своїй території, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС.

“До 2025 року деякі з цих назв можуть вироблятися. Фету в Україні можна виробляти із такою назвою максимум до кінця 2022 року. Після того – або називайте видовою назвою – сир, ігристе вино, бренді, або придумуйте щось нове”.

Продукт із географічним зазначенням коштує приблизно у 2,7 рази дорожче, ніж аналогічний без ГЗ. Чимало з виробників – це крафтові виробники нішевих продуктів. ГЗ застосовують до багатьох продуктів, а не тільки для вин та спиртних напоїв. Продукти з ГЗ можуть потенційно сприяти сільському туризму, наприклад, можна розробити винні і гастрономічні маршрути.

“Туристи будуть їхати не тільки, щоб познайомитися з місцевими пам’ятками, але й скуштувати якісь місцеві особливості. Як правило, такі туристи лишають у 2,5 рази більше грошей”.

Для ГЗ потрібно довести зв’язок репутації і властивостей продукту із певною місцевістю. Має бути аналіз кліматичний, грунтовий, доказова база.

“Полтавська галушка, так само, як і Київська котлета, можуть бути зареєстровані з певним описом як “традиційні гарантовані особливості”. Це додатковий елемент для промоції території. Тоді називатися “полтавською галушкою” може тільки те, що зроблене відповідно до цього опису. Але для традиційних гарантованих особливостей в Україні ще немає законодавства”, – розповів Іван Гайванович. 

Наприкінці зустрічі усі охочі мали змогу спробувати карпатську овечу бринзю, яка суттєво відрізняється від того продукту, який ми звикли бачити під назвою “бринза” у магазинах.

 

Система Orphus