Ви тут:
здоров’я Медицина Суспільство Україна 

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1 – 9 років, – МОЗ

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1 – 9 років, – МОЗ

Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.

“На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій”, – йдеться у повідомленні Центру громадського здоров’я МОЗ.

Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.

Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.

У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.

Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.

Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.

Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.

Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.

У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.

Специфічне лікування скарлатини відсутнє. Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях.

Профілактика захворювання полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції 10 днів, якщо перебіг захворювання легкий і без ускладнень. Після цього терміну їм ще 12 днів не можна відвідувати місця великого скупчення людей: школи, офіси, тощо. Тож ізоляція триває протягом мінімум 3 тижнів.

До загальних профілактичних заходів належать:

 – харчування, багате на вітаміни;
– провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
– дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
 – загартовування та заняття спортом;
– лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).