Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Країна, яка цінує та любить дітей, позбавляється від інтернатів, – Микола Кулеба

Країна, яка цінує та любить дітей, позбавляється від інтернатів, – Микола Кулеба

Відмова від інтернатної системи виховання на користь патронатних сімей, дитячих будинків сімейного типу – це світова тенденція всіх країн, де люблять дітей. На цьому наголосив уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба під час зустрічі з керівництвом Полтавської ОДА, головами об’єднаних територіальних громад, міськими головами, очільниками райдержадміністрацій, директорами інтернатів, керівниками профільних структурних підрозділів ОДА. Говорили про реформування системи інституційного догляду.

Інтернат – не місце для дитини

“Така тенденція у всьому світі в усіх країнах, де люблять дітей. Це не просто модна річ – закривати інтернатні заклади. Країна, яка цінує та любить дітей, вона позбавляється від цієї системи. Ті дослідження, які проводяться останні 70, 50 років (залежно від країни), всі показують, що інтернат – це не місце для дитини, бо вона ніколи не буде відчувати себе в безпеці в інтернатному закладі і буде страждати від самотності. Можливо, хтось думає, що там же є колектив дітей і дорослих, які обслуговують цей заклад. Але це все рівно не рідні для дитини люди. На жаль, для тих, хто пишається, що вони вже стали наче рідними, бо тут живуть 10 років, це не є заслугою. Це трагедія для дитини. Бо колись вона вийде з цього закладу і залишиться сам на сам зі своїми проблемами. Як правило, цій дитині потім немає кому допомогти”, – сказав Микола Кулеба.

Статистика свідчить, що й батьки 30% дітей, які сьогодні живуть в інтернатних закладах, виховувалися теж в таких установах.

“Це вже модель. Така система працювала і в розвинених країнах, але всі вони відмовилися від цього. Цьому, звичайно, потрібно навчатися. Але, хто думає, що це не можливо для України, глибоко помиляється. Ми – Україна. Ми любимо дітей і можемо створити таку систему. Це не так дорого, як здається. Звичайно, на це потрібні чималі кошти. Але успішна реалізація, у першу чергу, залежить від нашої культури: чи прийнятна інтернатна форма для нас чи ні”,- вважає уповноважений Президента України.

Він переконаний, що краще зберегти сім’ю для дитини. А, якщо це неможливо, то доцільніше знайти дитині нову родину, надавши їй статус, ніж роками ця дитина, маючи де-юре сім’ю, а де-факто не маючи, буде поневірятися по інтернатних закладах.

Віддай свою дитину до інтернату

 

“Якщо хтось відстоює інтернатну систему, говорячи, що це не погано, я завжди кажу: “Віддай свою дитину до інтернату”. Якщо ти віриш, що ця система найкраща – віддай, і хай живе в інтернаті рік, два, три… А, якщо ти не можеш зробити це для своєї дитини, бо любиш її, то чому ти робиш це для іншої? Ти не любиш цю дитину? Ти не можеш дати можливість цій дитині бути любимою у власній родині? Це питання нашого ставлення, нашої культури та питання державної політики також”, – сказав Микола Кулеба.

Школярам – програму усвідомленого батьківства

Дитяче населення України за часи незалежності зменшилося у два рази. Молоді люди досить часто виїжджають з країни і народжують за кордоном. При цьому Полтавщина сьогодні в лідерах за кількістю розлучень.

“Демографічна ситуація складна. У нас на двох померлих – одна народжена дитина. Ми старіюча нація. Сьогодні потрібно навчити молоде покоління ставитися правильно до планування сім’ї, сімейного життя, до подружніх стосунків, до народження та виховання дітей. Це всі ті речі, які ми сьогодні повинні вивчати починаючи уже зі школи. На мою думку, найбільш ефективною в школі була б програма усвідомленого батьківства. Діти, закінчуючи школу, не розуміють як бути батьками. Вони створюють сім’ї, народжують дітей, а потім відмовляються один від одного (як дружина і чоловік), а діти опиняються або в інтернаті, або в неблагополуччі”, – говорить уповноважений Президента.

Гроші не на заклад, а на дітей

Щодо фінансування інтернатних закладів і кількості дітей, то Микола Кулеба вважає,що цільно фінансувати не будівлю, а щасливе дитинство.

“Незважаючи на те, що кількість дітей в Україні, загалом, зменшується, кількість вихованців в інтернатах мало чим змінилася: як було 20 років тому 100 тис., так і залишилося 100 тис. При цьому за останні 5 років фінансування таких закладів зросло у два рази, навіть більше. Але дослідження при цьому свідчать,що 85% цих грошей витрачається на приміщення і на персонал, з яких 20% – це люди пенсійного віку; а понад 50% – це технічний персонал. Тобто мільярди грошей, які могли б бути направлені на послуги для дитини”, – сказав він.

Якщо в громаді є бізнес, який звик на Різдво та на Великдень носити подарунки в інтернат, то уповноважений Президента радить очільникам ОТГ та соцпрацівникам показати благодійникам, що більш ефективно допомогти прийомній сім’ї, будинкам сімейного типу, підтримати тих, хто опинився в скрутному становищі, ніж “живити” інтернатну систему.

За перебування дитини в інтернаті треба буде платити

“Я, ставлячи себе на місце керівника громади, розумію, що сьогодні, коли я не плачу ні за інтернат, ні за патронат, то, можливо, краще – інтернат. Бо ще треба мати клопіт шукати патронатну родину, супроводжувати її… Навіщо? В інтернат віддав – і забув. Але це безвідповідальність. Будьте готові, що держава досить скоро змінити своє ставлення, і в інтернатних закладах за перебування дитини треба буде платити гроші. А за створення послуги в громаді – держава допоможе. Це питання наразі вивчається і розробляються відповідні акти Кабінетом Міністрів України. І скоро це буде. Питання не в тому, що “давайте зекономимо на цих закладах”. Ні. На розвиток послуг потрібно ще більше грошей, ніж на заклади. Але тоді ми будемо, дійсно,турбуватися про дитину”, – переконаний уповноважений Президента.

Також Микола Кулеба назвав ключові завдання та очікувані результати від реформи.

Ключові завдання реформи

– система підтримки сім’ї на рівні громади;
– вчасно виявляти сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах;
– не допускати потрапляння до закладів дітей віком до 3-х років;
– припинити влаштування дітей до закладів з причин бідності;
– забезпечити надання освітніх, методичних , соціальних послуг у громаді.

Очікувані результати

– зменшення кількості дітей в інтернатах на 10%, зменшення кількості самих інтернатних закладів;
– збільшення щорічної чисельності забезпечення житлом дітей-сиріт;
– збільшення щорічної кількості дітей,охоплених інклюзивним навчанням;
– припинення влаштування в інтернати дітей до 3-х років;

“Відповідно до цієїх стратегії, ми маємо прийти до того, коли щонайменше 50% послуг надаються не державним сектором. Не ставайте монополістами у наданні цих послуг, розвивайте свою громаду, громадські організації”, – радить Микола Кулеба.

До речі, наразі в Україні дещо зменшилась кількість дітей в інтернатних закладах: від 1,5% до 1,4%. Проте й цей відсоток від всього дитячого населення – дуже великий. До того ж на Полтавщині він становить 1,8%.

“На Полтавщині йде збільшення кількості дітей в інтернатних закладах. На 1 січня 2020 року будемо збирати нові дані, побачимо,яка динаміка”, – зауважив уповноважений Президента.

Діти в інтернатах – не сироти

“Дуже помилково вважати, що діти в інтернатах – це сироти. У нас чомусь так прийнято, що в інтернаті дитина – це сирота. Насправді, 95% дітей на Полтавщині в інтернатних закладах мають живих батьків, досить часто – притомних. Наша статистика свідчить, що тих, кого треба позбавляти батьківських прав, від 5% до 15%. Решта дітей могли б жити з батьками, аби хтось піклувався про цю сім’ю і допоміг їй жити нормальним повноцінним життям. Це питання до нас з вами”, – сказав Микола Кулеба.

Щодо розподілу у закладах за формою перебування, то є діти, які щодня повертаються додому.

“Знайте: якщо в школі-інтернаті діти не ночують, то це не інтернат; це школа. Якщо важкохворі діти – це спецшкола. Треба їх забезпечити транспортом. Або, якщо далеко, можна створити цю послугу за місцем проживання. Це краще для дитини і дешевше. Дитина має жити вдома. За нашою інформацією, досить часто здорові діти живуть у таких школах. І це всіх влаштовує, бо потрібен контингент. З розвитком інклюзії необхідність у таких закладах буде просто відпадати. 64% дітей в інтернатах залишаються на ночівлю. А з них 13 тис. дітей навіть на канікули не повертаються додому. І це не сироти, а батьківські діти. Навіть влітку вони продовжують жити в інтернатних закладах. Чому? Якщо ж та сім я вже не функціонує, то треба давати статус дитині. Дитина не має бути заручником ситуації”, – розповів уповноважений Президента.

Він також повідомив, що з наступного року заклади інтернатного типу мають припинити своє існування. їх повинні трансформувати в реабілітаційні центри і надання паліативної допомоги. Тобто: якщо дитина невиліковно хвора, вона повинна там знаходиться. А, якщо дитина з неблагополучної родини, треба працювати з родиною і надавати їй підтримку.

До речі, наразі створена інтернет-платформа – diplatform.org.ua, де ожна знайти всю інформацію, що стосується реформи системи догляду за дітьми.

Система Orphus