Ви тут:
Суспільство 

Четверо українських художників взяли участь у незвичайному експерименті

Четверо українських художників взяли участь у незвичайному експерименті

Четверо українських художників стали учасниками незвичайного експерименту. Їм було запропоновано всього за кілька годин написати портрети восьми жителів провінційного білоруського селища Здравньово, де жив і працював Ілля Рєпін – всесвітньо відомий художник, який народився 175 років тому поблизу Харкова.

Картини були написані в серпні минулого року в рамках міжнародного гуманітарного проекту «Мінська ініціатива». Зараз вони виставлені на одному з найбільш престижних експозиційних майданчиків Мінська – в галереї Михайла Савицького, повідомляє «Ранок з Інтером з 7.00 до 10.30».

– У Здравньово приїхали четверо художників з України та ще вісім художників з інших країн, окремо – натурщики. І ми кинулися розбирати героїв, хто кого буде писати, – згадує Тетяна Очередько з Києва. – На портрет потрібно кілька днів, а у нас було всього лише шість годин.

– Здалося, що мені пощастило: потрапили дуже терплячі натурщики, – розповідає киянка Катерина Очередько. – Але потім з’ясувалося, що всі вони дуже складно йдуть на контакт. Свою героїню я писала протягом усього дня. Вона подивилася на портрет і сказала: це не я. Це форс-мажор для художника, довелося на наступний день писати новий портрет.

– Причина в тому, що білоруські жінки відрізняються від українок – вони більш стримані, тихі, спокійні, все емоції і переживання у них всередині, і вийти на відкритий діалог з ними складно, – пояснила киянка Тетяна Очередько. – Українки більш емоційні. Коли ти їх пишеш, то використовуєш яскраві кольори, а коли – білорусок – стримані, холодні.

Подібне враження склалося у художника з Мукавечо Романа Штаєра.

– Я вирішив вибрати серед натурщиків наймолодшу учасницю Анну. Для мене вона була символом спадкоємців людей, які колись спілкувалися з Рєпіним. Я пройшовся по Здравньово і відчув суворість місцевості, тому на моїй картині тьмяні тони і строгі лінії. Я постарався передати ідентичність білоруського народу в портреті, глядачам сподобалося.

Жінка, яка тримає в кулаку три агрокомплекси, 35 тисяч гектарів землі і більше 10 тисяч корів, які щодня дають 80 тон молока. Так описав свою героїню киянин Петро Малинка.

– Це міцна, статна слов’янська жінка. Надія велика начальниця в агрогосподарстві. З нею було дуже цікаво розмовляти – у неї хороше, але дещо армійське почуття гумору. Іноді вона відволікалася, щоб поговорити по роботі. У якісь моменти їй доводилося «гаркнути» в трубку, але тієї ж миті вона заспокоювалася і говорила, що готова далі позувати.

Сестри Тетяна і Катерина Очередько з Києва є членами Національної спілки художників України. Їх роботи зберігаються в музеях і приватних колекціях в Україні, Австралії, Греції, Туреччини, Німеччині, США, Єгипті, Польщі.

Киянин Петро Малинка також член Національної спілки художників України, його роботи були обрані для експозиції на 13 художніх виставках.

Роман Штаєр з Мукачева продовжує навчання в Національній академії образотворчих мистецтв і живопису, працює в напрямку храмової культури.

Всі написані в Здравньово картини передані в дар музею-садибі Іллі Рєпіна «Здравньово» у Вітебській області Білорусі. Також музею передав свої роботи народний художник України, лауреат Шевченківської премії Віктор Ковтун.

Система Orphus