Ви тут:
PROвсе Суспільство ТОП-новина 

15 лютого – Стрітення Господнє за Юліанським календарем

15 лютого – Стрітення Господнє за Юліанським календарем

Празник Стрітення Господнього входить до дванадцяти найбільших церковних свят.

На 40-й день після народження Ісуса Христа Марія та Йосиф прийшла з Віфлиєму в Єрусалим, до храму Божого, принісши немовля Христа для виконання закону Мойсея, який постановляв, що на 40-й день після народження хлопчика кожна мати мала принести жертву очищення. Багатша жінка жертвувала однолітнє ягня, а вбога повинна була принести пару голубів або пару горлиць. Після цього жінка вважалась очищеною.

Цей же закон приписував, що первородного сина треба було принести до святині та посвятити Богу. Пречиста Богородиця, як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. Та все-таки вона в покорі виконує припис закону.

Читайте також: Народні прикмети на 15 лютого – Стрітення Господнє

Як сказано, у той час збулась передбачена Богом зустріч Христа з праведним Симеоном. Симеон був праведною і доброчесною людиною — за Переданням, одним з перекладачів Святого Письма з єврейської на грецьку мову. Слова книги пророка Ісаї, що Спаситель народиться від Діви (Іс. 7, 14), викликали у нього сумнів, і тоді явився йому Ангел і сказав, що він не помре, поки сам не побачить здійснення цього пророцтва.

Ось як описує нам той день св. євангелист Лука:

«Йому (Симеонові) було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господа. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: “Нині, Владико, можеш відпустити слугу Твого за Твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили Твоє спасіння, що Ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу твого люду – Ізраіля» (Лк. 2, 26-32).

Серед особливостей святкування Стрітення Господа нашого Ісуса Христа в Українській Православній Церкві є традиція після Божественної літургії освячувати воду та свічки.

Читайте також: Чому на Стрітення освячують свічки: пояснення священика

Про «стрітенські» свічки побутує багато різних народних переказів та забобонів, їм приписують різноманітні «магічні» властивості «оберегу» від грому, блискавки, пожежі, вроків та ін. Однак, таке забобонне ставлення до свічок немає жодного стосунку до церковного вчення і є проявом маловір’я, наголошують у ПЦУ

“Не можна наділяти будь-яку річ надприродною силою, бо це гріх марновірства, що є одночасним порушенням перших двох заповідей Божих. Свічка є символом полум’яної віри християн у Господа нашого Ісуса Христа. І щонайменше дивно більшу віру та надію покладати на предмет, аніж на Бога”.

За матеріалами Свято-Успенський кафедральний собор, ПЦУ

поширити новину: