Ви тут:
здоров’я Медицина Прес-релізи Суспільство 

15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак

15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак

Онкологічні захворювання є однією з оновних причин смертності у дітей та підлітків у світі. Згідно даних ВООЗ, щорічно реєструється близько 300 000 випадків онкозахворювань у дітей. У структурі цієї патології у дітей велика кількість пухлин, проте найбільш розповсюдженими є лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми та пухлини з щільних, негемопоетичних тканин: нейробластоми та нефробластоми.

Результати багатоцентрових досліджень міжнародних експертів із дитячої онкології свідчать, що у країнах із високим рівнем доходу 80 відсотків дітей із онкопатологією одужують. У країнах із низьким та середнім рівнями доходів одужання та досягнення тривалої ремісії після проведеної терапії настає лише у 20 відсотках випадків.

К. мед. н., лікар-гематолог дитячий, асистент кафедри педіатрії №1 з пропедевтикою та неонатологією Української медичної стоматологічної академії Наталія Артьомова розповідає, що злоякісний процес розпочинається з генетичних змін в одній клитині, яка набуває властивостей безконтрольного поділу і втрачає здатність до подальшої диференціації та спеціалізації. Внаслідок швидкого неконтрольованого поділу групи клітин виникає пухлинна маса, яка за відсутності адекватного лікування швидко збільшується в розмірах та розповсюджується в інші органи й тканини.

Прогресування цього процесу призводить до загибелі організму. Онкологічні захворювання виникають у людей різних вікових груп та можуть уражати будь-який органи чи систему органів. У більшості випадків ця патологія не має встановленого етіологічного чинника. Чимало дослідників робили багато спроб щодо визначення причин виникнення онкологічної патології в дитячому віці. Та лише обмежена кількість нозологій достовірно пов’язана із впливом оточуючого середовища або певним способом життя. Основною метою профілактики онкопатології серед дітей має бути формування в родинах таких моделей поведінки, які будуть запобігати розвитку передворотніх онкологічних захворювань у дорослому віці. 

Так,  факторами ризику виникнення онкопатології в дітей у країнах із низьким та середнім доходом є наявність хронічної інфекції в дитячому віці (ВІЛ, вірус Ебштейна-Барр, віруси гепатиту С та гепатиту В, малярія). Інші ж інфекційні агенти можуть підвищувати ризик виникнення онкологічних захворювань у дорослому віці. Папіломавірус людини провокує виникнення раку шийки матки у дорослих, вірус гепатиту В та С – гепатоцелюлярної карциноми. Це пояснює важливість вакцинації, ранньої діагностики та скринінгу у більш дорослому віці.   

У дітей неможливо попередити онкозахворювання чи виявити його за допомогою онкоскринінгу. Згідно з грунтовними дослідженнями, близько 10 відсотків дітей із онкологічним діагнозом мають вплив генетичних факторів. Тож основним інструментом залишається своєчасна та адекватна діагностика з наступною ефективною терапією. Проте деякі пухлини, наприклад, органів зору, виникають внаслідок спадкової мутації гена. Якщо така точкова мутація виявляється у членів родини дитини з ретинобластомою, необхідно рекомендувати проведення генетичного консультування та моніторування стану здоров’я братів та сестер пацієнта. 

Виявлення онкопатології на ранніх етапах частіше має позитивну відповідь на лікування навіть при менш інтенсивному лікуванні, що дозволяє знизити його вартість, зменшує ймовірність ускладнень на різних етапах терапії. Рання діагностика та негайно розпочате лікування дозволяють покращити якість життя пацієнта та членів його родини. 

Вірно встановлений діагноз має вирішальне значення при виборі тактики лікування таких дітей. Згідно з сучасними протоколами основним лікуванням є поліхіміотерапія.

Рання діагностика збільшує показники виживання при всіх онкологічних захворюваннях. У переважній більшості випадків у дітей реально досягти ремісії або повного одужання при використанні комбінації хіміотерапії з іншими видами лікування (оперативне втручання, променева та імунотерапія тощо).  

Доступність послуг ефективної діагностики, лабораторного дослідження біологічних зразків, препаратів крові, забезпечення проведення хіміо- та  променевої терапії, методики психосоціальної допомоги та адаптації в різних країнах значно відрізняються та не забезпечуються за принципами, що задекларовані ВООЗ. Поряд з тим, у 80-85 відсотків хворих на рак дітей можна добитися стійкої ремісії або навіть повного одужання, використовуючи для лікування навіть невисоковартісні препарати-дженерики, що зареєстровані та внесені до Основного переліку лікарських засобів ВООЗ. До нього внесено 22 цитотоксичних та допоміжних препарати, визначені як такі, що задовольняють первинні потреби населення в забезпеченні медичної допомоги, 4 гормональних препарати для терапії онкологічних захворювань у дітей. 

Діти та підлітки, які отримали спеціальну терапію, в подальшому потребують постійного нагляду для відстеження та контролю ймовірного рецидиву чи будь-яких токсичних ускладнень, пов’язаних із отриманим лікуванням.

Причинами низьких показників виживання в країнах із середнім та низьким рівнем доходів є недоступність точної діагностики, адекватної терапії, перерви в лікуванні, неефективна терапія. Це пов’язано з відсутністю якісних ліків та сучасних технологій. Для поліпшення якості лікування й прийняття успішних політичних та кадрових рішень вкрай необхідні централізовані системи даних онкологічних захворювань у дітей, яких, на жаль, в Україні немає й до сьогодні. 

Починаючи з 2018 року ВООЗ у партнерстві з Міжнародною агенцією з вивчення раку та Міжнародною агенцією з атомної енергетики розпочала здійснення Глобальної ініціативи по боротьбі з онкозахворюваннями у дітей. Це має відіграти ключову роль у забезпеченні організаційної та технічної допомоги керівництву держав у створенні та підтримці якісних програм по лікуванню онкопатології у дітей. 

ВООЗ має на меті довести загальносвітовий показник виживання дітей із онкопатологією до 60 відсотків у 2030 році. Це означає збільшення ефективності терапії удвічі та збереження ще 1 мільйона життів протягом наступних 10 років.

Перейти до вмісту