Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

У Полтаві влаштували медіакав’ярню з медіаграмотності

У Полтаві влаштували медіакав’ярню з медіаграмотності

“Як орієнтуватися в сучасному інформаційному світі?”- про це говорили на медіакавярні, яка відбулася днями у Полтаві. На медіакавярню завітали працівники Щербанівського територіального центру соціального обслуговування населення.

У соціальних мережах люди вказують інформацію про своє місце роботи, день народження, контакти, викладають свої фотографії, а також починають знайомитись. Наприклад, останнім часом з’явився такий вид шахрайства, при якому зловмисники копіюють всю інформацію зі сторінки у соціальній мережі, а потім створюють сторінку з аналогічною назвою і фотографіями, і надсилають повідомлення Вашим друзям з проханням позичити чи перерахувати певну суму коштів на рахунок у банку.

Через соціальні мережі та електронну пошту шахраї нерідко надсилають повідомлення, зміст яких є більше, ніж дивним. Це може бути така собі казочка про померлого спадкодавця десь у Нігерії, у якого залишилась велика сума грошей на рахунку, і лише Ви в змозі допомогти нещасному спадкоємцю за відповідну винагороду. Це також може бути повідомлення про виграш Вашої електронної пошти у лотерею, для отримання якого необхідно надати інформацію про себе. До речі, шахраї можуть як вигадувати неіснуючі компанії-організатори лотерей, так і прикриватись відомими брендами. Як правило, в таких повідомленнях завжди є щось дивне, наприклад, граматичні, орфографічні чи стилістичні помилки або адреса електронної пошти, що жодним чином не вказує на зв’язок з відправником повідомлення. Останнім часом подібного змісту електронна пошта потрапляє у спам, однак, на жаль, спам-фільтри спрацьовують не завжди.

Як боротись з подібними шахраями?

По-перше, необхідно викладати інформацію в допустимих межах, щоб сторонні не могли дізнатись про Вас зайвого (наприклад, номер телефону чи адреса проживання є точно зайвими), або обмежувати доступ таким користувачам за допомогою відповідних опцій у Налаштуваннях. 

По-друге, якщо Вам надійшло повідомлення від друга, зміст якого видається Вам дивним, перепитайте, запитайте Вашого співрозмовника щось, що тільки він може знати. Можливо, його відповідь дасть Вам зрозуміти, що Ви спілкуєтесь з невідомим.

Які найпоширеніші пастки в інтернеті, в які може потрапити користувач мережі?

Наприклад, невинне відео із надписом на зразок «Це повинен побачити кожен» або «Як він це зробив?», в якому відмічено Вашого друга у соціальній мережі. Але натискаючи на таке відео, Ви тим самим надаєте комусь невідомому доступ до інформації, що зберігається на Вашому комп’ютері, зокрема, Ваші паролі. Щось схоже надсилалось невизначеному колу адресатів у вигляді смс-повідомлення, у якому нібито містилось посилання на фотографії, а насправді метою шахраїв було заволодіння інформацією на мобільних пристроях. Звичайно, якщо на Вашому комп’ютері встановлено антивірус, це може слугувати гарантією, що навіть після натискання посилання Вас буде попереджено про загрозу зараження Вашого програмного забезпечення, але антивіруси бувають різні і можуть не відреагувати не подібні загрози, особливо якщо вірус є новим, а антивірус ще не оновлений до останньої версії. Тому найосновніше в таких випадках – пам’ятати про власну інформаційну безпеку і не реагувати на такі пропозиції/провокації.

Тісно пов’язане з електронним шахрайством телефонне шахрайство. Шахраї можуть дзвонити або писати смс-повідомлення з проханням повідомити, наприклад, дані платіжної картки, нібито це є необхідним для замовлення чи активації певної послуги. Тут слід чітко запам’ятати, що така інформація як пін-код до платіжної картки взагалі нікому і ні за яких обставин не може повідомлятись, навіть банківська установа, що видала картку, не володіє інформацією про пін-код до картки. Є і інші відомі випадки телефонних пасток. Також багато-хто вже отримував дзвінки нібито від рідних (сина, онуки тощо), в яких останні дуже схожим на реальних рідних голосом повідомляють про своє затримання міліцією і необхідність заплатити певну суму коштів якимось людям, щоб бути звільненим. Далі можуть зазначити місце, за яким необхідно відвезти гроші, чи інший подібний сценарій. Найбільш неприємне в таких обманних діях – це те, що вони відбуваються пізно ввечері або навіть вночі, при чому шахраям відомо, що людина, голос якої імітується, в даний конкретний час відсутня вдома. Знову ж таки, щоб з’ясувати, хто насправді телефонує, треба поставити людині певне нестандартне питання або пригрозити викликом міліції. Як правило, телефонні шахраї тоді швидко кидають слухавку.

Вичерпний перелік всіх можливих шахрайств навести складно, але хотілось би згадати ще деякі приклади.

По-перше, фейкові пропозиції продажу товарів чи надання послуг. Вони можуть розміщуватись в Інтернеті чи у друкованих засобах масової інформації. Люди вносять передоплату, але отримати відповідний товар чи квартиру в оренду їм не вдасться. Афери вчиняються також у будівельній сфері, коли власників квартир, що внесли кошти за квартиру у майбутньому будинку, залишають ні з чим. В таких випадках також важливо ознайомитись з усіма документами продавця/підрядника/забудовника, з’ясувати як можна більше інформації про таку особу, відгуки інших людей, яким Ви довіряєте. По-друге, ситуація може мати зворотній характер, коли Ви є продавцем або надаєте послуги, і розміщуєте повідомлення в Інтернеті чи інших публічних сервісах.

«З вашими близькими сталася біда». Такі телефонні дзвінки від незнайомців дуже поширені у наш час. Зазвичай, жертвами такого виду шахрайства стають літні люди. «Ситуації», у які потрапляють їхні «псевдо близькі» можуть бути різні. Це і описане «затримання поліцією», і винуватість у ДТП, чи ж необхідність термінового лікування, внаслідок аварії… Шахраї, зазвичай, б’ють на емоції та переконують: діяти потрібно терміново, і кожна секунда затримки – може вартувати життя.

Що можна порадити в таких ситуаціях?

Не реагувати на дзвінки від сторонніх осіб, які представляються співробітниками поліції і вимагають грошей за свої «послуги».

Не довіряти незнайомцям, що дзвонять на мобільний чи ж стаціонарний телефони, на слово. Перед тим, як почати панікувати, поставте якомога більше запитань людині, що вам телефонує. Аналізуйте усе почуте. Іноді досить лише одного запитання – «У яке місто до вас телефонують?», аби співрозмовник по той бік слухавки завершив діалог.

Не поспішайте перераховувати гроші на вказаний номер або віддавати їх особі, яка по них прийде – усе це різновиди вдало вибудованої схеми. Скажіть, що вам потрібен час на те, аби зібрати необхідну суму, хоча б кілька хвилин. Використайте цей час, аби зв’язатися зі своїми близькими та порадитись із кимось із знайомих, і розібратися у ситуації.

Зазвичай шахраї давлять на психіку. Аби втримати емоції під контролем, приберіть слухавку від вуха і порахуйте до десяти. Після цього усе почуте сприйматиметься з більш холодною головою.

Критичне мислення — це необхідна навичка і життєво важливий ресурс сучасної людини.

Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього, але ніяк не цинічне.

Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення проблем.

Щоб  покращити навички критичного мислення, потрібно вчитися й активно практикувати «сортування» інформації. Вчіться розкладати по поличках всі дані, що отримуєте. Сортуйте, якщо відчуваєте, що інформація сумнівна, перевіряйте. Насправді мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати/тренувати, так як тренуються, наприклад, спортсмени чи музиканти. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично.

Наприклад, наприкінці кожного дня можна проаналізувати: про що я сьогодні думав за день? Коли я мислив при цьому про якісь дурниці, а коли, навпаки, думав продуктивно? Що я сьогодні зрозумів нового? Чи дозволив я сьогодні якійсь негативній думці мене «вимкнути» на якийсь час? Якби можна було б повторити цей день – щоб я подумав,зробив інакше? Чи впливали на мене думки інших, чи я діяв відповідно до власних переконань і цінностей? Якщо робити це регулярно – ваше мислення почне змінюватися.

Ганна Перфільєва, медіаволонтерка