Ви тут:
Суспільство 

Що потрібно знати про зображення, щоб не піддатися на маніпуляцію

Що потрібно знати про зображення, щоб не піддатися на маніпуляцію

Наше сьогодення складно уявити без інтернету, телевізора або комп’ютера, а людей, занурених у екрани смартфонів стає все більше.

Візуальні образи роблять комунікацію миттєвою і універсальною. Часи, коли текст був головним джерелом інформації, минули. Зображення все більше прагне не підкріплювати текст, а замінити його. Нам простіше сприймати інфографіку, ніж читати довгі тексти. Нащо пояснювати, коли можна надіслати фото? Навіщо описувати емоції, коли можна використати смайли?

Ми не тільки споживаємо візуальну культуру, але й активно її продукуємо. Виникає потреба у розумінні нових реалій – як читати візуальний текст? Особливо тоді, коли зображення та відео стали потужним інструментом у продукуванні дезінформації. А створення візуального образу, зчитування його додаткових смислів, вміння інтерпретувати і перевіряти інформацію, передану візуальною мовою, стає настільки ж необхідним, як і вміння «бачити» інформацію, передану вербально.

Фотографія крос-культурна, тому що вам немає потреби розуміти іншу мову, вам немає необхідності бути освіченими, щоб розуміти зображення. Зображення володіє незвичайною силою викликати емоції в людей і трансформувати їх. Воно може розповідати аудиторії про подію, якої могло і не бути. Або коли не сама ілюстрація вводить в оману, а текст до неї не відповідає дійсності. Політики завжди використовували зображення для маніпулювання громадською думкою. Але нині світлини активно застосовують і для цілеспрямованих кампаній із дезінформації. Новими є також глибинні фейки (deepfake, генеровані штучним інтелектом фото та відео), створювати які дозволяють сучасні технології.

Зараз варто розвивати навички аналізу візуального контенту, щоб не потрапити на маніпуляції зображеннями. Для цього потрібно навчитися задавати до них правильні запитання. Це доволі просто: хто створив світлину, з якою метою, що вона означає та означала (акцент на значенні зображення, яке змінюється з часом) тощо. Наприклад, значущі світлини (iconic images) могли означати в час публікації одне, а тепер мають зовсім інші смисли.

Тобто зустріч із візуальним контентом відбувається на двох рівнях: Перший – безпосереднє сприйняття зображенняЗображення сприймається миттєво й цілісно. На відміну від тексту, який розгортається лінійно, задає темп і напрямок думці. Ключовий момент – враження, під яким формується ставлення до побаченого: подобається чи ні, які емоції викликає, чи виникає бажання роздивлятися уважніше.

Другий рівень – це сприйняття контексту зображення. Будь-що є продуктом свого часу. Інтерпретація побаченого залежить від того, який контекст ми здатні створити навколо. Сюди входить, що ми знаємо про автора, про часи і обставини створення зображення, як воно вбудовується у сучасну культуру, які пропонує теми.

Отже, візуальна грамотність сьогодні – це один з вирішальних факторів у отриманні інформації. Ми живемо в рамках візуальної культури, яка впливає на наші мотиви, переконання, цінності і стиль життя. Картинки у всіляких формах заповнюють наше оточення крізь різні канали комунікації. Тому нам потрібно підвищувати візуальну грамотність. Від рівня володіння якої безпосередньо залежить рівень розуміння і здатності людини усвідомлено сприймати інформацію і не потонути у вирі фейків та дезінформації.

Світлана Воронцова, медіаволонтерка

Система Orphus