Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

85 років тому на Лубенщині народився поет-шістдесятник Василь Симоненко

85 років тому на Лубенщині народився поет-шістдесятник Василь Симоненко

Український поет-шістдесятник, журналіст Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року у селі Біївцях на Лубенщині в селянській родині. У три роки почав опановувати грамоту, у п’ять написав першого віршика.

Навчався у школі в Тарандинцях, щодня пішки долаючи 9-кілометровий шлях із Біївців. Із золотою медаллю вступив на факультет журналістики Київського університету. В один час із Симоненком навчалися Юрій Мушкетик, Микола Сом, Валерій Шевчук, Борис Олійник. Тут він багато пише віршів, стає членом літературної студії.

Працював в обласних газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області.

Уже в ті роки набули великої популярності самвидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»), викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»), таврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») тощо.

“Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини. Голова колгоспу з Єременкового села кричав на зборах від безсилля і люті:
— Я вам зроблю новий 33-й рік!
Звичайно, ніхто навіть не подумав взяти за комір цього негідника. А цей же дурень однією своєю ідіотською фразою знищить наслідки роботи десятків розумних людей. Якби в наших вождів було більше глузду, ніж є, подібні крикуни милувалися б небом крізь ґрати” (“Окрайці думок”, жовтень 1962).

1962 року разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховань розстріляних органами НКВС на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні (про останнє було зроблено заяву до міської ради).

Влітку 1962 поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Шевченка (Сміла). На думку друзів поета, це побиття було не випадковим. Відтоді й почало погіршуватися здоров’я поета, що й призвело до смерті.

За життя Симоненка вийшла друком лише одна збірка — «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.

Читайте також: На батьківщині Василя Симоненка влаштують мистецьке свято

Один з найвідоміших віршів В. Симоненка «Лебеді материнства» автор присвятив своєму сину Лесеві. За формою, це власне колискова пісня. Але, не зважаючи на назву, це пісня люблячого батька. За змістом, духовним наповненням це заповіт поета усьому українському народу: « Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». Саме ці знамениті слова викарбувані на пам’ятнику В. Симоненку в Черкасах.

Творчості поета присвячена спільнота Василь Симоненко. У материнській хаті митця влаштований музей. На малій батьківщині Василя Симоненка традиційно відбувається вшанування його пам’яті.