Ви тут:
Відео Суспільство ТОП-новина Україна 

242 дні героїчної оборони: 16 січня –  в Україні День пам’яті захисників Донецького аеропорту

242 дні героїчної оборони: 16 січня – в Україні День пам’яті захисників Донецького аеропорту

16 січня, за громадською ініціативою, Україна вшановує День пам’яті захисників Донецького аеропорту – військовослужбовців, добровольців, медиків і волонтерів, які спільними зусиллями 242 дні (з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 років) утримували оборону на території цього об’єкту.

Затяжна й виснажлива оборона рубежів і об’єктів ДАПу почалася вночі 26 травня 2014 року, коли озброєні бойовики висунули вимоги про відступ українських військових. 

13 січня 2015 року внаслідок тривалих інтенсивних танкових і артобстрілів із боку бойовиків обвалилася диспетчерська вежа, зображення якої пізніше стало символом оборони аеропорту.

За офіційними даними, під час оборони ДАП загинули більше 200 військових.

За стійкість і мужність захисників аеропорту 2014-2015 років назвали «кіборгами».

Про це йдеться у матеріалі 112.ua.

20 січня 2015 року бойовики підірвали новий термінал ДАП, остаточно перетворивши колись один з найвідоміших аеропортів країни на руїни. Після цього почався вихід з об’єкта тих українських військових, які вціліли. “Кіборгів”, які вистояли.

Звідки ж взялися “кіборги”?

Старт цьому прізвиську дала історія, нібито розказана одним із біженців з Донецька (за іншою версією – одним з полонених бойовиків). Авторство історії перевірити важко, як і те, наскільки вона правдива. Звучала вона приблизно ось так:

“Прибився до нас на роботу біженець з Донецька. Мої пацани приліпили йому прізвисько” сепаратист “- хоча він зубами і скрипить, так як хоч від нової Київської влади він (до речі, як і ми) не в захваті, але” путінпамагі “він в Донецьку теж не кричав. Один з його колишніх співробітників напився стеклоомивача і пішов воювати за “ДНР”. Дзвонить наш біженець сьогодні дізнатися, як справи, цього чоловіка. Через хвилину розмови кличе всіх і включає гучний зв’язок. Далі мовить боєць “Новоросії”: говорить, я, не знаю хто захищає Донецький аеропорт, але ми їх три місяці вибити не можемо. Пробували штурмувати – нам таких вломили – ми відійшли. Почали накривати “Градами” – вони пірнають в підземні колектори каналізації. Після обстрілу ми наступали, вони виринають і знову нам дають чортів. Вирішили колектора залити стоками каналізації. Розбити “Градами” – вони під землю, ми заливаємо колектора. І, типу, захоплюємо територію аеропорту. Вони по колекторам перебралися аж до Авдіївки, піднялися наверх, повернулися по верху в аеропорт і знову нам наваляли і нас вигнали. При цьому захопили нашу зброю, нашу техніку і взяли у нас кілька десятків полонених, яких загнали в нами ж затоплений колектор і закрили на замок. Далі у них почалися проблеми з їжею (так як Порошенко шоколадних цукерок їм не надіслав). Вони вночі роблять вилазку в Донецьк, беруть в полон ще пару десятків наших, женуть в аеропорт і звідти вимінюють їх (а заодно і тих наших хто в колекторі) на три тонни їжі (переважно тушонка). Я, каже, не знаю, хто там сидить, але це не люди – це кіборги !!! Свідків розмови чоловік тридцять “.

Ця історія пішла гуляти “на широку ногу” українським (і не тільки) сегментом соцмереж, результатом чого і стало прізвисько, яка міцно приклеїлося до захисників ДАП.

Щодо прізвиська у самих “кіборгів” думки різні. Ось одна з них, яку ми, мабуть, виділимо окремо:

Доброволець, офіцер батальйону “Карпатська Січ”, а пізніше – кадровий офіцер ЗСУ Микола Тихонов в ефірі “5 каналу” розповів, що до прізвиська ставиться іронічно.

На його думку, справжні “кіборги” – це ті хлопці, “які назавжди там залишилися”.

Коли почалися бої в ДАП?

Насправді все почалося ще в травні 2014 року.

В ніч з 25 на 26 травня 2014 року бойовики спробували захопити аеропорт, але “нарвалися” на жорстку відповідь з боку ЗСУ і відступили.

Після цього серйозних бойових зіткнень в ДАП не спостерігалося аж до вересня.

Спроби захопити аеропорт активізувалися після підписання Мінських угод. І не закінчувалися аж до січня.

Українські військові утримували старий і новий термінал аеропорту. Провізія і боєприпаси доставлялися через опорний пункт – селище Піски. Через нього ж здійснювалася ротація.

В селищі також була розгорнута артилерія.

Атаки бойовиків здійснювалися з прилеглого до аеропорту Київського району, з території монастиря на півдні і села Спартак на сході.

У ході систематичних штурмів постійно руйнувалася інфраструктура аеропорту. В грудні 2014 року значні пошкодження отримав старий термінал. А 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа:

Бої в новому терміналі йшли за різні поверхи. У фіналі українські військові утримували перший поверх, а підвал і верхні поверхи вже були під контролем бойовиків.

Фінальний акорд розпочався 19 січня. Тоді бойовики підірвали перекриття між поверхами терміналу. Потім знову був штурм, у тому числі – з використанням танків. З обіду 19 січня атаки були практично безперервними.

Вранці 20 січня бойовики знову підривають термінал. Тепер уже перетворюючи його на руїни. У ніч на 21 січня була розпочата евакуація уцілілих захисників ДАП.

За даними українського незалежного проєкту “Книга пам’яті полеглих за Україну”, які були оприлюднені в січні 2018 року, підтверджені дані про втрати українських військових за період оборони ДАП складають 100 осіб загиблими.

Кількість поранених, згідно з повідомленнями в ЗМІ, оцінюється у 440 осіб.

Точне місце загибелі чотирьох бійців не вдалося встановити, тому їхні імена не були внесені до цього переліку. Ще четверо осіб у січні 2018 року були відсутні в цьому списку – їхні тіла не були знайдені.

Система Orphus