Ви тут:
Прес-релізи Суспільство 

“Застосування РРО. Особливості ведення касових операцій у національній валюті”, – Алла Рябкова

“Застосування РРО. Особливості ведення касових операцій у національній валюті”, – Алла Рябкова

Що таке програмний РРО і яка його вартість?

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання

Зазначена норма набуває чинності 19 квітня 2020 року.

Коли розпочнеться використання програмних реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Зазначена норма набуває чинності 19 квітня 2020 року.

Чи необхідно зазначати в касовому чеку код товару згідно з УКТЗЕД?

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (надання послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Слід зазначити, що з 19 квітня 2020 року відповідно до змін внесених Законом України від 20.09.2019 №128-IX “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг”, необхідно зазначати код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів.

Якою буде сума штрафних санкцій за не проведення розрахункової операції через програмний РРО?

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення;

Зазначена норма набуває чинності 19 квітня 2020 року.

Чи будуть застосовуватись штрафні санкції до фізичних осіб-підприємців за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків?

На даний час, відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями), штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті застосовуються лише до юридичних осіб у разі невідповідності більшої ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX який набуває чинності 19 квітня 2020 рокуу разі встановлення в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Яка буде застосовуватись штрафна санкція за невикористання режиму попереднього програмування найменування товарів які не є підакцизними?

Починаючи з 19 квітня 2020 року відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якою буде сума штрафних санкцій за невикористання режиму попереднього програмування найменування товарів які є підакцизними?

З 19 квітня 2020 року відповідно до п. 7 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як центр сервісного обслуговування може виправити помилки в поданій Довідці про опломбування реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ЦСО?

Пунктом 7 розд. II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, що розроблений відповідно до ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», та затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, зареєстрований у Мін’юсті 05.07.2016 за № 921/29048 (далі – Порядок), встановлено що у всіх випадках, передбачених цим Порядком, коли здійснюється опломбування, переопломбування або розпломбування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) повинен направити засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів примірник кожної складеної ЦСО довідки про опломбування.

Чинним Порядком не передбачено можливість складання та подання уточнюючої довідки про опломбування.

У разі, якщо ЦСО виявив помилку у довідці про опломбування, він має подати нову довідку про опломбування з правильною інформацією до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Дані останньої довідки про опломбування, яка надійшла від ЦСО про опломбування РРО з відповідними фіскальним та заводським номером, найменуванням моделі та версії програмного забезпечення, що належить відповідному суб’єкту господарювання, будуть вважатись актуальними даними про опломбування такого РРО.