Ви тут:
Суспільство 

Що необхідно зробити до Різдва: поради священника

Що необхідно зробити до Різдва: поради священника

Священик, публіцист і місіонер, протоієрей Євген Заплетнюк підготував кілька порад, як підготуватися до зустрічі Різдва.

“Вони, звісно, не є панацеєю, але при умові дотримання хоча б половини з них, ви ніколи не забудете цьогорічне Різдво!” – запевняє він. 

По-перше, варто відвідати церкву щодня, або максимально часто.

Чекаючи особливого Гостя, ми не лише ззовні прикрашаємо свої оселі, але й готуємо для Нього своє серце. І тут мають значення найменші дрібниці. Бог не проти того, щоб ми їли, пили та веселилися. Однак, всьому свій час. Поки, наше завдання – до свят покращити свої стосунки з Богом через молитву, піст та милостиню. Краще всього молитися в храмі.

Вимкнути Інтернет.

в нас є пристрасті та гріхи, які постійно крадуть наші сили та час. В період посту до них слід бути максимально категоричними. Не можеш не сидіти в телефоні чи планшеті, хоча б не вмикай інтернет. Не можеш без інтернету – хоча б обмежуй час в соціальних мережах. Не можеш не сидіти в Фейсбуці чи Твіттері – просто нічого не пиши, не коментуй та не став лайки. Нехай ця «ярмарка марнославства» хоч трохи часу пройде повз тебе. Подаруй собі тишу. Відпочинь від електронного пилу та сміття.

Пройти медогляд.

Слід нагадати, що наше тіло – це велика цінність в очах Бога. Це – храм Святого Духа. І тому, кожного разу, коли ми робимо щось, що шкодить нашому здоров’ю – ми чинимо гріх перед Богом. Можеш прожити щасливе життя до дев’яносто років при добрій пам’яті та чудовій фізичній формі, а можеш уже в тридцять бути без зубів, виразкою шлунка, вічною депресією, алкоголізмом і розумовою відсталістю. Всі ці речі залежать не від мами з татом, і не від Діда Мороза. Наше здоров’я – це в значній мірі наш особистий вибір. 

Переглянути бюджет.

Все, що в нас є може стати для нас, як знаряддям спасіння, так і вічної погибелі. З історії Церкви ми знаємо, як скнарість губила бідняків, а шляхетність і любов до ближнього зовсім не заважали спасатися заможнім християнам. Маємо переглянути свій домашній бюджет, щоб визначити конкретну суму для регулярної допомоги ближнім, підтримки діяльності своєї парафії, війська чи хворих, сиріт або біженців. Треба поставити собі за правило, «сіяти» наші кошти на благодійність, щоб через них Господь робив дива в житті інших людей. Хто може більше – дає більше. Хто багато не має – дає менше.

Відвідати стареньких.

Було б дуже по-християнськи, якби ми напередодні свят відвідали наших стареньких родичів, друзів і знайомих. Цілком ймовірно, що для когось із нас забутими є рідні батьки. Ми не вічні на цій землі. Старші люди відходять. Серед них наші родичі, знайомі, вчителі, наставники, сусіди, священики, лікарі. 

Перебрати старий одяг.

Одна справа, коли ти важко працюєш на ненависній роботі, а кожна копійка це твої піт і кров. Інша річ, коли нам шкода навіть тих речей чи продуктів, якими ми вже давно не користувалися, не користуємося зараз, і, швидше за все, більше ніколи не будемо користуватися в майбутньому.  Якщо в нас міль доїдає останній непотрібний нам светр у той час, коли сотні і тисячі людей замерзають від холоду – то ми не просто не християни. Ми – вбивці. Якщо вам і людей не шкода, то хоча б тварин пожалійте. Скільки зіпсованої їжі кожного разу викидаємо ми після новорічних свят!