Ви тут:
Суспільство ТОП-новина 

Фейк як зброя. Як розпізнати та боротися?

Фейк як зброя. Як розпізнати та боротися?

Росія – одна із країн-лідерів з поширення дезінформації. Такі дані наводить Oxford internet institute. Москва використовує інформаційні маніпуляції не тільки для придушення громадянських свобод і боротьби з інакодумством всередині країни, але й для закордонного впливу. І Україна – одна із цілей.

Як в таких умовах відрізняти правдиву інформацію від фейкової та протидіяти дезінформації розповідає Анатолій Бондаренко, експерт Texty.org.ua, керівник напрямку інфографіки та журналістики даних сайту, один із авторів дослідження «У нас погані новини», присвяченого аналізу маніпулятивних інформаційних джерел в інтернеті. Про це інформує “Інтернет Свобода

Стенфордська інтернет-обсерваторія опублікувала результати дослідження операцій розвідки Росії в інтернеті, проведеного на основі даних, наданих ФесбукомWhite Paper “Potemkin Pages and Personas.”

Експерти вивчили тактики, які агенти російської розвідки з “Главного управления Генерального штаба Вооружённых сил Российской Федерации”, використовували в інтернеті за останні роки, щоб формувати вигідне для Росії інтернет-середовище.

Дослідники вивчали мережу сторінок, пов’язаних з такими онлайн-групами як Кібер-беркут, “Комітет солдатських матерів України” та “Виїхати з України”.

У своїй агресивній кампанії дезінформації проти України (з 2014 року) російський уряд часто використовує суперечливі повідомлення, які, тим не менше, переслідують одну загальну мету: послабити Україну та залишити її під контролем Росії.

Серед багатьох часто протилежних векторів операцій розвідки Росії в Україні, дослідники виділили дезінформацію, спрямовану на зменшення легітимності влади у Києві; зниження рівня довіри до ЗСУ (з використанням для цього частини громадських організацій); для переконання українських громадян у тому, що у їхньої батьківщини “немає майбутнього” і тому необхідно емігрувати (в першу чергу, в Польщу)

Хоча сторінки, які були проаналізовані, мали різні напрямки діяльності, загальною метою було знищення рівня підтримки влади та підсилення суперечок між східною та західною частинами країни.

Сучасна російська пропаганда взяла за основу радянську методику, але змінила інструменти, використовує технології і соціальні мережі. Росія користується теорією реверсивного контролю: коли за допомогою фейків та маніпуляцій Україну змушують прийняти рішення, яке буде на користь Росії.

СРСР намагався переконати, що соціалізм кращий за капіталізм (зробити це було справді важко). Зараз Росія пішла іншим шляхом: посіяти зневіру, невпевненість у своїх силах та демократії, довести до паралічу рішень.

Як ефективно протидіяти дезінформації, не запроваджуючи цензуру: досвід Тайваню

На відміну від інших владних режимів у Азії, Тайвань вирішив боротися з пошестю дезінформації, не вдаючись до цензури чи обмежень. Він намагається зберегти чесність та демократичність ЗМІ на противагу своєму значно більшому опоненту Китаю, який жорстко контролює власні медіа й має змогу посіяти хаос у відкритій медійній системі Тайваню.

Ще до масового поширення пропагандистської чи дезінформаційної кампанії можна спостерігати появу відправної точки, де здійснюють певне тестування або перевірку різних варіантів – ще до того, поки вони стануть справді популярними. Тестуються меми, різні їх версії, щоб побачити, чи отримають вони «вірусне» поширення.

Вищі урядовці мають відреагувати на появу ворожого вкиду в інформпростір протягом години. У разі виявлення дезінформаційної кампанії, коли вона ще не сягнула мас, протягом 60 хвилин виготовити таке саме або навіть більш переконливе повідомлення. Якщо не запустити контрповідомлення, не приготувати відеоролики, фільми чи хоча б картинки через шість годин, протидія безнадійна.

Сендвіч правди

Якщо людина повірила у брехню, то казати їй правду часто немає сенсу — інколи це навіть підсилює віру в брехню. Сендвіч правди — один зі способів спростування фейків. Спочатку потрібно написати, що насправді відбулося, без прив’язки до маніпулятивної новини. Потім — коротко згадати факти дезіфнормації, але при цьому ще раз розповісти правду. В результаті фейк виявляється ізольований правдою.

“Сміттєві сайти”

Інформація в Інтернеті поширюється не лише за допомогою великих онлайнових ЗМІ та соцмереж. Існує велика та розгалужена екосистема «помийних» сайтів. «Новини» з цих видань часто дуже низької якості або навіть повністю вигадані. При цьому вони збирають понад 50 мільйонів візитів на місяць. Для порівняння, «Українська правда» збирає 15 мільйонів. Щодня новинне сміття читають сотні тисяч людей. За допомогою машинних алгоритмів Texty.org.ua дослідили близько мільйона текстів, що були опубліковані на подібних сайтах протягом року. Тексти дослідили цей феномен у матеріалі “У нас погані новини”.

Навчальна гра

Як створюють маніпулятивні матеріали ви можете побачити, створивши найгірше ЗМІ і ставши популярним у грі “Маніпулятор”. Її Тексти створили разом із Інститутом масової інформації (ІМІ).

Як розпізнати правдиву інформацію від фейкової, Анатолій Бондаренко, експерт Texty.org.ua розповів в рамках тренінгу “Антибот”, що відбувся в рамках проєкту «Розповсюдження українського досвіду протистояння гібридним загрозам», який втілює ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.