Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Дві школярки з Полтавщини потрапили до національного фіналу “Молодь дебатує”

Дві школярки з Полтавщини потрапили до національного фіналу “Молодь дебатує”

Школярки Анастасія Покладенко (Розсошенська гімназія) з Розсошенців та Яна Гонтар (Полтавська ЗОШ №38) з Полтави стали півфіналістками національного проєкту “Молодь дебатує”. У міжрегіональному турнірі, який проходив у житомирській Гуманітарній гімназії №23 цього вівторка, вони увійшли у четвірку найкращих. В цьому році міжрегіональні дебати проходять у Львові, Житомирі, Запоріжжі та Одесі. Тема одна на всіх: “Чи варто започаткувати офіційний день багатокультурності в Україні?”. В кожному місті обирають чотирьох найкращих. Так складається перелік 16 дебатантів та дебатанток для участі у вирішальних національних дебатах у Харкові.

Яна Гонтар
Анастасія Покладенко

Методика Jugend debattiert з’явилась у Німеччині 2001 року. Її основна відмінність від інших форматів дебатів: перемагає той учасник або та учасниця, хто представить в процесі дискусії всі можливі аргументи по темі, використовуючи думки експертів та наукові дослідження. Одне з головних завдань методики — навчити підлітків критичному мисленню та прийняттю зважених рішень.

І Анастасія Покладенко, і Яна Гонтар дебатують вже третій рік у різних форматах: Всесвітньому, Британському, Карла Попера. По німецькій методиці Jugend debattiert Анастасія дебатує другий рік, а Яна взагалі тільки почала його вивчати. Для обох школярок належність до 16 найкращих дебатантів та дебатанток України є великим успіхом.

“Я взагалі не очікувала на перемогу, сприймала це як цікаву подорож, можливість відпочити й розважитися, — зізнається Яна. — Тому не можу навіть сказати, як це трапилося. Для мене це був сюрприз”. Її партнерка по дебатах Анастасія (обидві займали позицію “ПРО”) змагалася на міжрегіональному турнірі ще минулого року, тому розуміла, що конкуренція буде високою. “Знала, що буде непросто, але сподівалася на перемогу, — каже школярка. — Я хотіла виграти й вмію дебатувати, саме тому, думаю, перемогла”.

За форматом дебатів, тема завжди формулюється як питання, на яке можна відповісти “так” або “ні”. І учасники та учасниці мають готувати аргументи для обох точок зору, бо яку зі сторін вони будуть представляти, вирішує жеребкування перед початком дебатів. Підготовка до дебатів — ключова складова успіху, кажуть організатори. Під час пошуків аргументів для протилежних думок дебатанти та дебатантки вчаться критичному мисленню, плюралізму думок, демократичним принципам.

“Для багатьох дітей це — один з декількох гуртків. Особливо у великих містах. Але є діти, які розуміють цінність дебатів, розуміють, для чого вони беруть участь в них, — говорить координатор “Молодь дебатує” в Україні Ольга Борисенко. — Заради цих дітей, напевно, й варто займатись цим проєктом”.

Анастасія Покладенко згодна, що дебати навчають учасників та учасниць важливим вмінням — шукати й аналізувати інформацію, допускати існування відмінних від твоєї думок. А особливо з навичок, які дає німецька методика, виділяє одну — вміння коротко формулювати думки. “На відміну від інших форматів, тут у тебе є не шість хвилин, а лише дві, — пояснює дебатантка. — І в ці дві хвилини потрібно вмістити все, тому ніякої “води” бути не може”.

Ще німецьку методику вважають більш толерантною, пояснює Яна Гонтар — на відміну від британського формату, тут не можна перебивати іншого дебатанта, задавати йому питання посередині виступу, намагатися збити з думки, зруйнувати темп промови.

Під час дебатів у питанні “Чи варто започаткувати офіційний день багатокультурності в Україні?” і Яна, і Анастасія відстоювали позицію “ПРО”. Але особиста думка в обох нейтральна. З одного боку, українці мають подбати про розвиток саме своєї культури, пояснюють школярки. З іншого боку, громадяни інших національностей теж мають право на культурну самоідентифікацію. “І взагалі, офіційне державне свято нічого не вирішить, представляти свою культуру треба не один день у році”, — додає Анастасія.

Разом зі школярками з Полтавської області на національні півфінали та фінал у Харкові поїдуть Анастасія Рошка з Конотопської гімназії та Анастасія Попело (Чернігівська ЗОШ №3). Загалом, у проєкті у 2019 році взяли участь 1000 школярів та школярок з 54 навчальних закладів по всій Україні.

“Я часто бачу у соцмережах коментарії на кшталт “Досить дебатувати, треба діяти!”, кажуть, що дебати це балачки, які відволікають від вирішення питань, — розповідає координаторка проєкту та голова журі Ольга Пішель. — Іноді людям здається, що краще прийняти низку стандартних рішень й забути про проблеми. Але я впевнена, що перш ніж вирішувати будь-яку проблему, чи то національного масштабу, чи шкільного, треба її зрозуміти, розібратися. Кращого засобу це зробити, ніж вільні виважені дебати, не існує. Це — основа демократії, тому ми вважаємо навчання дітей основ демократії нашою головною місією”.

Проект проходить за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини і методичної підтримки Jugend debattiert.

Довідка

Проект «Молодь дебатує» з’явився в Україні в 2016 році. Унікальну методику німецьких молодіжних дебатів Jugend debattiert її автори вперше дозволили використовувати на іншій мові. І в 2016 році в українській версії проекту брали участь 113 учнів з 8 шкіл 4 регіонів країни: Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Миколаївської областей. Переможцем фіналу став Едуард Бєлоусов з Дніпра.

У 2017 році проект продовжився в набагато більшому масштабі – вже 400 українських школярів спробували свої сили в дебатах. Вони представляли 25 навчальних закладів з 8 регіонів: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Житомирської, Львівської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей. Переміг Максим Чеботарьов з Дніпра.

У 2018-2019 роках в проекті взяли участь 42 школи та близько 800 дітей з 12 областей України: це Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Житомирська, Миколаївська, Львівська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Херсонська, Полтавська, Вінницька області. Перемогла Марина Хоменко з Миргорода Полтавської області.

Перейти до вмісту