Ви тут:
прес-онлайн-конференція Суспільство 

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, – Алла Рябкова

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, – Алла Рябкова

На актуальні запитання на тему : «Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» відповіла

в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова

До якого контролюючого органу ФОП – роботодавець сплачує та подає звітність з єдиного внеску за найманих працівників, які працюють (знаходяться) в різних адміністративних територіях України?

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) взяття на облік ФОП у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Податковою адресою платника податку – ФО визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Згідно з абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР).

Платник ЄВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Враховуючи викладене вище, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

До якого органу ДПС подається звітність та сплачується ЄВ, у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району? 

Відповідно до п. 4 частини першої ст.6 Закону № 2464 платник ЄВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у пп. 5, 6 розд. ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого ЄВ за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄВ подається та сплачується єдиний внесок до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

У яких випадках голова фермерського господарства зобов’язаний сплачувати ЄВ?

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець.

Голова фермерського господарства, зобов’язаний сплачувати ЄВ за себе щокварталу до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ у випадках якщо він:

– зареєстрований як фізична особа – підприємець;

– є членом фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа (про що зазначено в установчому документі – Статуті) та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. При цьому він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник ЄВ відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Водночас, якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником ЄВ у розумінні п. 5 прим. частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Яким чином здійснюється взяття на облік платників ЄВ – членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах? 

Для взяття на облік платником ЄВ члену фермерського господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).

У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Яким чином визначається база нарахування для сплати ЄВ за звітний квартал особами, які провадять незалежну професійну діяльність?

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначено платниками ЄВ.

Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що ЄВ, зокрема для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Отже, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати ЄВ у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за кожен місяць такого кварталу.

Суми ЄВ, сплачені протягом року враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 1 травня наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Оподаткування доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, регламентуються ст. 178 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 164.1 ст. 164 ПКУ встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, форма якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481,на підставі якої здійснюється заповнення Декларації.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в Декларації (п.178.7 ст. 178 ПКУ).

Чи має право особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата ЄВ за попередні періоди?

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного, регулюються виключно Законом № 2464.

 Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄВ (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ та умови за яких таке право надається.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату ЄВ мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, в тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на укладання договору про добровільну сплату ЄВ.

До якого контролюючого органу подається заява про добровільну сплату ЄВ, якщо ФО отримує доходи не за місцем реєстрації?

Відповідно до частини третьої ст. 10 Закону № 2464 та п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, особи, які мають право на добровільну сплату ЄВ, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до контролюючого органу за місцем знаходження виправної колонії.

Чи може особа одночасно укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та договір про одноразову сплату ЄВ у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування?

Порядок укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

 Категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ визначено частиною першою ст. 10 Закону № 2464.

 Особи, зазначені в частині ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір про добровільну участь), але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).

 Згідно з абзацом першим частини першої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

 Перелік документів, необхідних для укладення Договору про добровільну участь зазначені у п.п. 1 п. 2 розд. V Інструкції № 449.

 З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у ній відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно з додатком 4 до Інструкції № 449 (п.п. 3 п. 2 розд. V Інструкції № 449).

 Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та п.п. 2 п. 2 розд. V Інструкції № 449 орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору про добровільну участь у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату ЄВ, зокрема якщо така особа раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови.

 Враховуючи наведене, Законом № 2464 та Інструкцією № 449 не передбачено можливості особою, яка має право на добровільну сплату ЄВ, одночасного укладення Договору про добровільну участь та договору про одноразову сплату ЄВ.

Які ФОП та члени фермерського господарства звільняються від сплати ЄВ за себе?  

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 Пенсійний фонд України листом від 05.12.2017 № 38450/03-13 надав перелік осіб, які звільняються з 01.01.2018 від сплати єдиного внеску.

Отже, звільняються від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:

отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачених частинами другою та третьою ст. 114, п. 2 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058));

отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачених частиною п’ятою ст. 115, п. 7 прим. 2 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058));

отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачених ст. 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»));

є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги;

досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).

Зазначена пільга не поширюється на осіб, які:

отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058;

отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058.

Водночас звертаємо увагу на те, що дія частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Чи є базою нарахування єдиного внеску дохід, який отриманий фізичною особою за межами території України?    

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці – ЮО та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Враховуючи положення частини першої ст. 7 Закону №2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, дохід, отриманий ФО за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі укладання договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.