Ви тут:
Освіта Суспільство Україна 

МОН запустило новий безкоштовний пошуковий сервіс для науковців

МОН запустило новий безкоштовний пошуковий сервіс для науковців

Україні з’явився новий сервіс для науковців – Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. Проєкт представили 12 листопада в Міністерстві освіти і науки.

OUCI вже доступний за цим посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/ 

“Наразі це тестовий запуск сервісу – тобто ми чекатимемо від цільової аудиторії фідбек і побажання щодо удосконалення. Здорова критика – це завжди класно, й ми відкриті до пропозицій”, – наголосив перед презентацією перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу.

Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями.

“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець.

Окремо він розповів, що OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б).

Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти.

“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index НЕ йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.

Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту.

“Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”, – зазначив Дмитро Чеберкус.

Він підкреслив, що держава не виділяла жодних додаткових ресурсів на створення сервісу. Ця робота велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ (http://bit.ly/2Qml6L1), і результатом цієї наукової роботи є конкретний науковий та програмний продукт.

“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота: наприклад, це може бути додатковий інструмент перевірки на плагіат”, – розтлумачив очільник директорату.

Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.