Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Два населених пункти Кіровоградщини можуть приєднати до Полтавщини

Два населених пункти Кіровоградщини можуть приєднати до Полтавщини

Відповідна електронна петиція з’явилася на сайті Верховної Ради України.

Автор документу Кристина Абдуллаева.

“Просимо Верховну Раду України розглянути петицію, щодо можливості виходу міста Світловодськ, смт., Власівка зі складу Кіровоградської області, та надання можливості увійти у склад Кременчуцького району Полтавської області на законних підставах”,- йдеться у тексті документу.

На даний час петицію підтримали 125 осіб з 25000 необхідних для розгляду.

25 березня 1954 року Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок будівництва Кременчуцького гідровузла на Дніпрі, яке і почалося з квітня-травня 1954 р.

Одночасно з гідровузлом за генеральним планом, розробленим в комплексі з основними спорудами ГЕС, будували селище гідробудівників: за 1954 і першу половину 1955 року ввели в експлуатацію 5182 м² житлової площі, 2 їдальні, клуб, літній кінотеатр, школу, лікарню на 25 ліжок тощо. 1956 року житлова площа збільшилася ще на 18 тис. м². Головні квартали міста розмістили вздовж берега Кременчуцького водосховища на високому Табурищанському мисі, вкритому лісом. В основу архітектурної структури міста покладено прямокутну сітку вулиць. Паралельно до берега пройшло три магістралі: Набережна — вздовж парку, Приморська вулиця, забудована тільки з одного боку і звернута фасадом до моря, та головна магістраль — вулиця Героїв України, що тягнеться від греблі до вершини Табурищанського мису. Спочатку вулиця звалася проспектом Леніна, згодом — вулицею Леніна. Колишні лісові масиви перетворили на центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка та лісопарк. Вздовж вулиць і на площах було висаджено багато фруктових і декоративних дерев.

Спорудження ГЕС і водосховища вимагало перенести на нові місця деякі населені пункти району, зокрема Новогеоргіївськ. 17 березня 1961 року селище гідробудівників Кременчукгесбуду, до складу якого ввійшло і давнє село Табурище, та перенесений із зони затоплення Новогеоргіївськ об’єднали в одне місто, яке назвали на честь тодішнього першого керівника СРСР Микити Хрущова — Хрущов, дарма що за кілька років до цього в СРСР почала діяти прийнята з ініціативи самого ж М. Хрущова заборона називати міста іменами живих керівників держави. Вдруге відвідавши влітку 1962 року нове місто, Хрущов дав прочухана за це місцевим керівникам, і наступного ж дня радянські газети вийшли з інформацією про те, що Перший секретар ЦК КПРС М. С. Хрущов відвідав місто КремГЕС. 25 жовтня 1962 року Президія Верховної Ради УРСР присвоїла місту назву КремГЕС.Так місто і називалося до 1969 року, коли його перейменували на Світловодськ.

Населення міста сягало тоді майже 35 тис. осіб. Генеральний план забудови Світловодська тих часів, складений Харківським філіалом державного Інституту проектування міст, передбачав, що у 1980 році місто матиме вже 100 тис. жителів, і на початку 1970-х в ньому збиралися навіть прокладати тролейбусну лінію.

У 1956 році на будівництві Кременчуцької ГЕС побував кінорежисер і письменник Олександр Довженко, а через два роки тут знімались окремі кадри «Поеми про море». Перед зодчими ГЕС виступали письменники О. Гончар, О. Корнійчук, А. Малишко, В. Василевська та інші. Влітку 1957 року тут гостював Павло Тичина.

поширити новину: