Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Чи потрібно в Україні легалізувати короткоствольну вогнепальну та травматичну зброю: думка правоохоронців

Чи потрібно в Україні легалізувати короткоствольну вогнепальну та травматичну зброю: думка правоохоронців

Зараз в Україні точиться суперечка щодо легалізації короткоствольної вогнепальної та травматичної зброї. Протилежні думки з цього приводу можна почути від експертів в телерадіоефірах та серед пересічних громадян. Обидві сторони висувають доволі переконливі докази щодо правильності своєї позиції, але консенсусу знайти поки що не вдалося.

Так, члени Української асоціації власників зброї опублікували Відкрите звернення щодо легалізації зброї до Президента України. Вони обґрунтовують свою позицію тим, що питання легального володіння зброєю законослухняними громадянами є питанням збереження життя українців.

“Йдеться про гарантоване кожному громадянинові Конституцією України право на захист свого життя та здоров’я, а також життя та здоров’я інших людей, житла та власності, конституційних прав і свобод – наразі можливості практичної реалізації цих прав у нас відсутні”, – йдеться у зверненні до Гаранта Конституції.

У свою чергу, правоохоронці вважають, що легалізація зброї сьогодні не на часі.

Так глава Нацполіції Ігор Клименко наголосив, що, перш за все, потрібно вилучити незаконну зброю, а потім, можливо, провести аналіз усіх аргументів “за” і “проти”, вислухати експертів. Але все це – після того, як закінчаться бойові дії і не буде постійного джерела надходження нелегальної зброї, натомість буде можливість належного контролю за легальною.

Для того, аби вивести нелегальну зброю з підпілля, правоохоронці проводять превентивні заходи. Прикладом цього може слугувати “Місячник добровільної здачі зброї”, який нещодавно, у жовтні, відбувся і на Полтавщині.

Так, протягом місяця громадяни здали до поліції 325 одиниць різних видів зброї, 164 тисячі 213 набоїв, 43 спецзасоби, понад 8,8 кг вибухових речовин.

Серед зданого: 52 одиниці армійської нарізної зброї, 21 – мисливської нарізної, 182 – гладкоствольної, 61 – холодної та 19 зразків саморобної зброї.

Також з-поміж предметів, заборонених у вільному обігу, що здали під час місячника: 31 газовий пістолет, 12 зразків зброї для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, 6 снарядів, 2 міни, 7 гранат, 4 запали та понад 8,8 кг вибухових речовин.

95 громадян, які здали незареєстровану зброю, боєприпаси, вибухові речовини і пристрої згідно ч. 3 ст. 263 Кримінального кодексу України звільнені від кримінальної відповідальності.

Проте, залишається тільки здогадуватись, скільки нелегальної зброї ще залишилось у населення і як, ким, де та при яких обставинах вона може бути застосована. Зрозуміло, що позитивно на криміногенну ситуацію такий підпільний “арсенал” не впливає.

Свою димку щодо наслідків нелегального обігу зброї та легалізації короткоствольної вогнепальної зброї ОКІА “Новини Полтавщини” висловив очільник пресслужби поліції Полтавщини Юрій Сулаєв.

“Перш за все, потрібно акцентувати увагу на тому, що “Місячник добровільної здачі зброї” – це виключно превентивний захід, який проводить Національна поліція з метою підняття даної теми у суспільстві для роз’яснення людям, що будь-яка зброя несе потенційну небезпеку для життя і здоров’я громадян, як власників, так і оточуючих людей, а тому той, хто має незареєстровану зброю, може без юридичних наслідків її здати до поліції і надалі її легалізувати. Також, якщо місячник закінчився, це не означає, що люди не мають можливості добровільно здати зброю в будь-який інший час і уникнути відповідальності. Зброю можна принести до територіального відділу поліції, або викликати правоохоронців до себе”, – розповів Юрій Сулаєв.

Також правоохоронець зазначив, що в останні роки громадяни почали здавати до поліції зброю активніше.

“Що стосується місячників, то потрібно наголосити, що за останні два роки люди більш активно здають вогнепальну зброю. У 2017 році було здано понад 100 одиниць зброї, у 2018 році близько 200 одиниць зброї, а у квітні 2019-го громадяни здали вже понад 300 одиниць. Під час останнього місячника, який відбувся у жовтні, до поліції було здано 325 одиниць зброї. Також під час цього місячника у нас рекордна кількість зданих набоїв. Якщо раніше було здано близько 2 тисяч різних набоїв до різних видів зброї, то у жовтні їх здали тільки для нарізної зброї 164 тисячі”, – повідомив Юрій Сулаєв.

За словами поліцейського, мотивуючим аргументом для добровільної здачі заборонених небезпечних предметів також може бути той факт, що трапляється дуже багато випадків необережного поводження зі зброєю, що призвели до трагічних наслідків.

“Був приклад, коли в одному з районів області чоловік з хрещеником пішли на полювання. Громадянин дав зброю хлопцю, який не мав навиків користування нею. Дитина спіткнулася, рушниця вистрілила, неповнолітній отримав вогнепальне поранення і помер. Виявилося, що зброя була незареєстрована і чоловіка притягли до кримінальної відповідальності. Це стало великою трагедією для родини загиблого і для чоловіка, бо через необережне поводження зі зброєю загинув його хрещеник. Також у Полтаві, після початку АТО, відкрився незаконний трафік зброї з району проведення бойових дій на мирну територію. Дехто привозив з собою озброєння як сувенір, дехто для інших цілей, в тому числі і протиправних. Ми реєстрували випадки, коли люди у нетверезому стані з гранатами приходили один до одного в гості, заходили в кафе, і доводилося виїжджати вибухотехнікам, знешкоджувати ці небезпечні предмети. Цих людей притягували до відповідальності”, – зазначив Юрій Сулаєв.

Зважаючи на вищевикладену ситуацію щодо незаконного обігу зброї, правоохоронці поки схиляються до думки, що легалізація зброї зараз не на часі.

“Позиція поліції, зокрема моя точка зору і колег, з якими я спілкуюсь, полягає у тому, що громадянське суспільство зараз, під час ведення бойових дій на сході, і під час кризи, в такі непрості часи, що переживає країна, не готове до легалізації зброї. Таке рішення може бути катастрофічним. Одні говорять, що треба дозволити зброю і тоді злочинці не будуть зазіхати на майно громадян. Тобто наявність зброї буде відлякувати злочинця тому, що той знатиме, що може отримати відсіч. Існує думка, що наявність зброї додає впевненості громадянам, та інші аргументи, які наводять прихильники легалізації зброї. Здебільшого такої позиції дотримуються люди, які, серед іншого, зацікавлені в тому, щоб отримати відповідні дивіденди від реалізації цієї зброї. Бо це виробництво, цей бізнес і продаж зброї принесуть вигоду тому, хто хоче її продавати. Поліція має іншу позицію і категорично проти того, що потрібно саме сьогодні надати дозвіл на користування короткоствольною вогнепальною та травматичною зброєю. Хоча ми не виключаємо того, що настане той час, коли суспільство стане готове до легалізації. Але, на сьогодні, ми ще далекі від культури поведінки зі зброєю, від того рівня свідомості, який панує у тих країнах, де цей дозвіл на зброю є. Окрім того, навіть у США, де зброя у вільному обігу, часто трапляються доволі голосні злочини, що стосуються стрілянини у громадських місцях і закінчуються багатьма жертвами. І там вже ставлять питання щодо обмеження вільного обігу зброї. А якщо взяти таку країну, як Сингапур, у якій взагалі заборонена будь-яка зброя, і навіть кухонні ножі продаються не з загостреними, а заокругленими кінцями, для того, щоб не можна було завдати шкоди людині, взагалі відсутня злочинність із застосуванням зброї. І загальний рівень злочинності найнижчий у світі. Тому кожну позицію потрібно аналізувати, вираховувати, які ми здобудемо дивіденди і які втрати”, – розповів правоохоронець.

Те, що в Україні поки напружений рівень стосунків у суспільстві, доводять факти конфліктних ситуацій, що виникали, здавалося б, із незначних причин.

“Ми бачимо, що навіть на дорогах, коли водії сперечаються (десь хтось когось не так “підрізав”), ситуація миттєво переходить в протистояння, кулачний бій із застосуванням іноді ножів, а якщо є зброя – то стріляють. Так це порушення адміністративного характеру. Виправданість застосування зброї практично відсутня в таких ситуаціях”, – каже Юрій Сулаєв.

Для можливої легалізації зброї в Україні наразі і відсутня нормативна база. На сьогодні є лише інструкція МВС № 622, що діє у сфері регулювання користування зброєю. Відповідного закону України, який би вказував, хто мав би зброю виготовляти, яким чином, який механізм реалізації, які вимоги до покупця, яка відповідальність користувача та інше, не існує. Зважаючи на це, МВС спільно з Нацполіцією розробляє відповідні законопроекти №12-22 і №12-22 (1), пов’язані з розробкою відповідного закону, що врегулював би всі ці питання. І ці напрацювання представлені на розгляд громадськості. Також є вагомим і той факт, що зброя – річ не з дешевих.

“Кажуть, що всі отримають рівні можливості для захисту своїх прав, якщо дозволити вільно купувати зброю. Але повертаємось до соціального забезпечення наших громадян. Зброя — не дешева. Щоб її отримати, потрібно купити сейф, купувати набої, потрібно проходити відповідну сертифікацію, навчання, що теж не безкоштовно. На все це потрібні чималі кошти. А чи готові до цього наші громадяни, які іноді ледве виживають, отримуючи мінімальні пенсії, мінімальні заробітні плати? На першому місці у них більш актуальні питання, ніж купівля зброї, і далеко не кожен має можливість її купити. Тому казати, що легалізація зброї надасть всім рівні права, це не зовсім вірно. Якби був вільний обіг зброї, її б купили лише відсотків 20-30% людей, які на це спроможні. Всі інші 70% залишились би неозброєними. Тобто для більшості населення питання легалізації зброї не є актуальним. Це стосується більш заможних людей, які можуть собі дозволити таку розкіш. До того ж потрібно змінювати культуру і рівень етики поведінки зі зброєю. Люди повинні бути у правовому полі обізнані, які наслідки можуть наступити після застосування зброї, яка відповідальність. Тому, що зброя — це знаряддя вбивства інших людей. Чи готові люди вбивати один одного, чи, можливо, той, хто купив зброю і бути її носити, стане об’єктом посягання злочинців. Бо останні якраз вміють користуватися зброєю. Вони не вагатимуться – вбивати чи не вбивати, стріляти чи не стріляти. А от людина, яка ніколи не стріляла в інших людей, чи готова вона морально вбити когось? Я думаю, що ні. Навряд чи переважна більшість людей готова когось вбивати. І у нас були випадки, коли зброя у людей була якраз предметом посягання. На них нападали, били і відбирали зброю. Вони навіть не встигали зорієнтуватися у цій ситуації. Також вчиняли крадіжки з метою заволодіння саме зброєю. Наявність зброї – це не панацея від кримінальних замахів. Іноді може спрацювати, іноді ні”, – розповів Юрій Сулаєв.