Ви тут:
Суспільство Цікавинки 

Чому не можна їсти консервовані фрукти, – пояснили медики

Чому не можна їсти консервовані фрукти, – пояснили медики

Взимку свіжі фрукти купити стає складніше. Менший асортимент, зменшення корисних речовин і дорожнеча стають причиною пошуку оптимальної заміни. Одним з таких варіантів стають різного роду консервовані фрукти.

Про це повідомляє Народна правда.

За словами нутриціологіа та клінічного психолога-дієтолога Анни Івашкевич, подібного роду фрукти не слід вважати настільки вже корисними. Крім того, що вони, звичайно ж, поступаються свіжим фруктам у вмісті корисних речовин, так в них ще й додано досить велику кількість цукру. Також обробка, що передує консервації, і подальше перебування в консервованому вигляді ще більше зменшує вміст таких речовин. У них істотно менше клітковини, вітамінів і мінералів. Адже тільки очищення призводить до втрати вітаміну С не менше, ніж вдвічі. Також слід розуміти, що свою роль відіграє і окислення від металу банки.

У той же час не варто зовсім відмовлятися від вживання консервованих фруктів. Зокрема, краще вже з’їсти їх, ніж, наприклад, жирний і калорійний торт. А ось при виборі варення або таких фруктів, варто було б вибрати саме варення, оскільки, як пояснює дієтолог, його відразу багато з’їсти все ж складніше, ніж, припустимо, консервовані персики або полуницю.

Тому, за словами Івашкевич, консервовані фрукти цілком можуть входити в раціон, але не варто цим зловживати. При цьому потрібно розуміти, що замінити свіжі фрукти вони все ж ніяк не зможуть.

Нагадаємо, в мережі активно поширюється матеріал про те, що не можна з’їдати понад 4 мандарин на день. Виявилось, що це твердження неточне і надто перебільшене. Мандарини можна їсти стільки, скільки хочеться.

Додамо, що хурма після цитрусових займає друге місце за своїми дієтичними, смаковими і поживними властивостями. Плоди хурми мають велику харчову цінність за рахунок наявності в них глюкози і сахарози. Дослідження, проведене в Японії, показало, що в шкірці хурми містяться проантоціанідіни, які здатні захищати клітини від окисного ушкодження, пов’язаного зі старінням.