Ви тут:
Освіта Полтавщина Суспільство 

Викладання в ігровій формі, доповнена реальність та онлайн-додатки: полтавська вчителька розповіла, чим вражає учнів на уроках

Викладання в ігровій формі, доповнена реальність та онлайн-додатки: полтавська вчителька розповіла, чим вражає учнів на уроках

Ігрова форма викладання предметів, створення доповненої реальності у школі та розробка онлайн-додатків: саме такими методами можна зацікавити учнів навчатись у школі, впевнена вчителька Полтавської гімназії №33 Наталія Кривко.

Цьогоріч вона потрапила до ТОП-50 кращих вчителів України за версією національної премії Global Teacher Prize Ukraine. Також у 50-ці з Полтавщини опинились Лідія Бурлака (Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів №4 з поглибленим вивченням англійської мови, м. Горішні Плавні) та Ірина Горобченко (Кременчуцький ліцей № 10 «Лінгвіст»).

Виявилось, Наталії Кривко не вперше брати участь у національній премії, минулого року теж заповнювала заявку і теж потрапила у ТОП-50. Кореспонденти ОКІА «Новини Полтавщини» поговорили з вчителькою та дізнались, як можна у нинішній час зацікавити учнів вивчати складні предмети та чому на її уроках діти бігають по школі.

– Пані Наталіє, розкажіть які предмети викладаєте, скільки працюєте вчителем?

Я викладаю математику й інформатику, вчителюю з 2006 року.

Чому обрали цю професію? Можливо, у вашій родині вже були вчителі…

Так, я із сім’ї вчителів, у мене мама і тато закінчували фізмат. Тому і я вступила на фізмат. Так би мовити, не довелось обирати спеціальність. Хоча у школі навчалась у філологічному класі. Але математика завжди подобалась. Коли навчалась в 11 класі, бувало, що вчителька молодших класів захворіє. І старшокласники підміняли її. Мені дуже подобалось бути в ролі вчителя.

– Чому вирішили брати участь у премії Global Teacher Prize Ukraine? Хто заповнював заявку?

Я вже вдруге брала участь у премії, минулого року теж увійшла у ТОП-50. Я не знаю, хто мене туди номінував. Здогадуюсь, що учні. Там може або сам вчитель номінуватись, або може вчителя номінувати учні, колеги, батьки учнів, хто завгодно. Тоді вчителю надходить на е-mail запрошення заповнити анкету. І вчитель вирішує — заповнювати чи ні. Є такі вчителі, яких номінують, але вони не заповнюють анкету. Організатори премії говорять, що це проблема, бо вчителі дуже скромні. Тим більше, анкета там величезна, містить глибокі запитання, і потрібно проаналізувати свою діяльність за останні роки дуже детально, прорекламувати себе в хорошому сенсі. На це йде дуже багато часу. Цього року я не планувала заповнювати анкету, бо минулоріч я вже спробувала. Але в мене є учні — олімпіадники, МАНівці — я їм постійно кажу: «Не зупиняйтесь, навіть якщо на рівні міста не займаєте призових місць». Постійно підштовхую їх пробувати ще. Тоді діти мені і говорять: «Ви нам постійно говорите, щоб не зупинятись, а самі…». Тому довелось заповнювати анкету, це був практично останній день. Я якраз приїхала з відпочинку і це все було спонтанно. Я навіть не сподівалась потрапити до ТОП-50, тому що минулого року я писала про свої досягнення за останні кілька років. А цього разу написала лише за останній рік. Думала, що цього буде недостатньо, але видно чимось сподобалась.

-Що відчули, коли оголосили вже ТОП-50? Ви це побачили в онлайн-трансляції чи дізнались потім?

Це надзвичайно приємно. Я справді не очікувала. Того дня я відпочивала з донечкою на річці і мені почали телефонувати зі школи і говорити, що хочуть взяти інтерв’ю. Так і дізналась. Потім переглянула відео-трансляцію. Мені подобається #ВчителіВажливі. Тому що на сьогоднішній день професія вчителя досить не престижна. У мене кожного року випускаються діти, які дуже добре знають математику, інформатику. Але жоден з них не хоче бути вчителем. Вони про це говорять відверто і це не престижно, низькооплачувана робота, нервова. Як правило, вони йдуть програмістами, веб-дизайнери, графічними дизайнерами. Наприклад, у мене дівчинка писала наукову роботу про UX-дизайн, розробляла мобільний додаток і сайт, присвячений нашийникам для домашніх тварин. У нашийник вбудований спеціальний чіп і якщо тваринка загубиться, її можна за допомогою мобільного додатку знайти. Але життя вона пов’язала з дизайнерським одягом.

– Як навчаєте дітей? Чи застосовуєте якісь інноваційні методи викладання? Бо математика й інформатика предмети важливі, але й важкі водночас. Не кожен зможе їх опанувати… Якісь підходи маєте до дітей?

Я застосовую на уроках різноманітні онлайн-додатки, проводжу вебінари про це. Або це можуть бути онлайн-сервіси, я їх досліджую, і потім на платформі «На урок» проводжу вебінар, присвячений певній темі. Наприклад, використання хронік на уроках. Інформація викладена у формі хроніки гарно сприймається учнями, бо це покоління Z, у них кліпове мислення, не вистачає уваги, щоб довго сприймати інформацію. Краще це буде невелике відео, хроніка. Потім учні самі створюють подібні матеріали. Я досліджувала сервіси для створення тестів. Наприклад, сервіс Kahoot дозволяє пограти з учнями. Діти вдома самі створюють тести, потім разом граємо. Я можу проаналізувати, якщо дитина сама створила тест, придумала запитання, ще й варіанти відповідей, то розумію, що вона опрацювала матеріал.

На інформатиці більше можливостей, ніж на математиці. Тут потрібно засвоїти купу матеріалу. Хоча теж граємо в квести. Я пройшла відповідний курс і тепер створюю доповнену реальність у школі. Учні бігають по школі з телефонами, отримують завдання, там можна прив’язати що завгодно — відео, зображення, текст, можна на дверях написати рівняння і вони за допомогою смартфона його побачать, розв’язують і визначають номер кабінету, до якого їм треба бігти.

– Математику якось спрямовуєте в практичну сторону?

Звісно, роз’язуємо практичні задачі, починаючи від площі кімнати, шпалер, вікон, дверей. Таких завдань уже багато.

-У вас є свій персональний сайт. Чи учні створюють сайти?

Так, звісно. Створюють за допомогою Google Sites. Учні 10 класу обрали тему веб-дизайн. Там вивчаємо, починаючи від мови HTML і закінчуючи JavaSkript.

– Я так зрозуміла, що Ви не забороняєте учням використовувати телефони на уроках. Бо для багатьох вчителів це проблема.

Дивлячись коли. Це справді проблема, якщо гаджети не стануть друзями. Якщо їм подобається з ними працювати, то чому б ні. Я вважаю, якщо учні можуть знайти в інтернеті корисну інформацію, щоб розв’язати задачі, то нехай користуються. Адже знаходження інформації це одна з головних компетентностей, якими учні повинні володіти. Але якщо це контрольна, то тоді забороняю. У мене є і так, і так.

– Ви навчаєте дітей. А чому діти навчають вас?

Насправді, багато чому. Вони приходять з цікавими ідеями. Задають питання, на які часто я не маю відповідей. Тому разом вирішуємо завдання. Діти, які народились зі смартфоном у руках, зовсім інакше мислять. З ними цікаво працювати, у них надзвичайні ідеї. Був у мене учень, він розробив мобільний додаток, який дозволяє розпізнавати вид грибів, якщо навести на нього камеру смартфона. Перевага додатку в тому, що для нього не потрібен інтернет. Йдете на приклад по лісу, а там інтернету немає. Наводите телефон на гриб і додаток визначає його вид.

Одного разу, я хотіла зацікавити учнів до вивчення теми «Комп’ютерні презентації». Зазвичай, ми вивчаємо Power Point, ProShow Producer, Windows Movie Make. Щоб цікавіше їм було вивчаємо Flash, я намалювала мультфільм про учнів. Потім вони намалювали мульфільм, якими вони бачать вчителів. Одна дівчинка зацікавилась цим, і вирішила написати наукову роботу по цій темі.

– Як мотивуєте учнів?

Щось цікаве створюю. Як-от, мультфільми. Зазубрювання підручника вже не цікаве. Їм щось практичне потрібно показувати. Є гра Alias, де потрібно пояснювати слова, щоб інші гравці їх відгадали. Я адаптувала гру до шкільних умов. Є 12 понять, які ми вивчаємо – навушники, мікрофон, проєктор і т.д. Коли з учнями проводити заняття в ігровій формі, то тоді видно, що учні розуміють, а що ні. Але ігри потрібно підбирати під учнів.

– Що для вас бути вчителем?

Мабуть, завжди бути прикладом, навчатись протягом життя, любити дітей. Насправді, поняття вчитель містить багато чого. Тут і специфічне почуття гумору, і наснага, і терпіння. Я обожнюю жартувати зі своїми учнями, вони у мене всі гумористи.

– Повертаючись до премії, наступного року плануєте подаватись?

Поки що не планую. Потрібно багато часу витратити на це. Цьогоріч був етап, якого раніше не було — написати есе «7 питань до себе, на яких не маю відповіді». Це завдання на подумати… Поки що не знаю, чи готова до цього. Я була на церемонії нагородження. Там було багато вчителів із ТОП-50. Я познайомилась з деякими. Це справді дуже талановиті люди. Напевно, в організаторів ще важча робота — обрати кращих з кращих. Видно, що вони люблять свою роботу, віддаються їй наповну.

– Вам сподобалось на церемонії нагородження?

Я на такий подіях ніколи не була, мені дуже сподобалось, я відчувала себе зіркою. Наскільки все було продумано, починаючи від червоної доріжки і закінчуючи посудом. Все продумано до дрібниць. Тоді було досить прохолодно. І стояли обігріваючі ліхтарі. Або можна було взяти плед. Був шикарний концерт. Але найголовніше це люди. Я навіть не уявляю скільки сил потрібно, аби все це організувати. Зібрати вчителів з усієї країни. Та ще й організувати церемонію. Тоді всі вчителі були зірками. Кожному вчителю було приділено достатньо уваги.