Ви тут:
Суспільство 

Український ілюстратор створив дві обкладинки для The Guardian

Український ілюстратор створив дві обкладинки для The Guardian

Український художник Сергій Майдуков намалював дві обкладинки для щотижневого журналу The Guardian. Про це повідомляє Читомо з посиланням на BURO 24/7.

Обкладинка із зображенням прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона вийшла у Великій Британії, а обкладинка із президентом США Дональдом Трампом – у США.

За словами художника, на малювання портретів йому виділили обмежений час. Арт-директор The Guardian подзвонив йому о 17:00 у п’ятницю і сказав, що портрети потрібні на понеділок. Номер йшов до друку о 18:00.

Сергій зізнався, що портретом Трампа задоволений, а от Джонсон, на його думку, вийшов би краще, якби художнику виділили ще півдня.

«Ідеальний режим – два з половиною дні на один портрет. Найскладніше – це кількість імейлів з уточненнями від арт-директора в день дедлайну. Це робить процес рваним. Тільки взявся за роботу – приходить лист: підсунь це туди, а це сюди», – поділився він.

За словами ілюстратора, всього за цю роботу він отримав від The Guardian 58 листів з уточненнями.

Майдуков розповів, що перш ніж взятися за роботу, передивився багато відео із героями на YouTube.

«Я зрозумів, що Борис не смішний клоун, як багато хто його представляє, а понурий, похмурий, важкий і безглуздий, злопам’ятний і хитрий. І дуже розумний, напевно, якщо він став прем’єр-міністром Британії.  Трамп же – образливий, підозрілий, самозакоханий. Я дивився, як він заходить в літаки-вертольоти, як спілкується з журналістами. Завжди віддаю перевагу відео, а не фотографії з героями. Якщо ти малюєш пластику, то це дуже корисно. Міміку простіше зрозуміти в динаміці», – пояснив він.

Сергій регулярно співпрацює з The New Yorker, Washington Post, New York Times та іншими авторитетними ЗМІ.

Проте, щоб потрапити на обкладинку The Guardian, автор чекав 8 років.

«Моя амбіція – бути на обкладинці. Для мене неважливо, малюю я Трампа чи Джонсона. Амбіція – бути на обкладинці одного з головних британських видань. До цього я писав їм протягом восьми років, вперше – у 2011-му.  Коли ти малюєш картинку всередину журналу, це просто подовжує рядок в резюме із переліком видань, з якими ти співпрацював. А тепер я можу написати в журнали, які виходять з портретами на обкладинках. Наприклад, в Time, New Republic, New Statesman», – зазначив він.