Ви тут:
Культура Суспільство Україна 

Писав про спалену Трою, а думав про зруйнований Батурин: науковець про “Енеїду” Котляревського

Професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва стерджує, що у поемі І. Котляревського “Енеїда” насправді йшлося про пошук і відродження втраченої батьківщини, повідомляє ВВС News Україна.

Травестійних “перевдягань” славетного античного Вергілієвого епосу з’явилося в ті часи багато, але тільки українська версія стала архітвором національного письменства. Було в поемі Котляревського щось іще, окрім веселих походеньок і грандіозних бенкетів із дивовижними стравами й міцними напоями (у поемі згадано десь 175 традиційних національних страв).

Наприкінці ХVІІІ століття Україна позбулася останніх атрибутів державного суверенітету. Руйнування 1775 року Запорозької Січі засвідчило марність будь-яких надій на порозуміння з Росією.

Іван Котляревський належав до покоління, на долю якого всі ці події вплинули безпосередньо. Він народився ще в Гетьманщині, а невдовзі рідна Полтава опинилася у складі нового державного утворення. Український гербовий шляхтич став офіцером російської армії, брав участь у російсько-турецькій війні. Інша держава, якій треба ревно служити, інші прапори й символи. Успішна імперська кар’єра не притлумлювала відчуття втрати.

Котляревський вирішив протистояти руїнницьким обставинам, звернувшись до невичерпного живого мовного джерела. Він береться писати про козацьку минувшину, переборюючи гірку певність, що, може, творить пам’ятник навіки втраченій батьківщині.

Розповідаючи про спалену ворогами-греками Трою, мусив же думати про власну сплюндровану столицю, про зруйнований гетьманський Батурин.

Однак те, що багатьом здавалося кінцем, завершенням, дорогою, але безвідносною до сучасності, пам’яттю про колишні звитяги й велич, – виявилося початком і провістям. Письменник чутливо вловив дух часу, опинився, що називається, у тренді.

Це вже була доба романтизму з її зосередженістю на національній своєрідності, з пафосом націєтворення. Український політичний рух поступово міцнішав.

Тарас Шевченко назвав автора “Енеїди” батьком нової української літератури, а Полтава не раз ставала місцем прощі.

Саме тут, де було розгромлено Івана Мазепу, де нагадували про розпачливу поразку й ганьбу “шведські могили”, святкування на честь Івана Котляревського оберталися національними маніфестаціями. 1898 відзначення сторіччя появи знаменитої поеми стало демонстрацією згуртованості культурної еліти. Серед учасників полтавського свята було багато ентузіастичної молоді, якій якраз і судилося будувати Українську Народну Республіку.