На строкову військову службу призвуть більш ніж 600 полтавців

З 1 жовтня і до 31 грудня в Україні триватиме призовна кампанія. За цей час з Полтавського обласного збірного пункту до військ буде призвано орієнтовно 600 призовників, з яких до Збройних сил України – 385 осіб, Національної гвардії — 182, Державної прикордонної служби — 75 і Державної спеціальної служби транспорту України — 20 осіб. Про це повідомили сьогодні, 27 вересня, під час розширеного засідання обласної призовної комісії у Полтавському обласному військовому комісаріаті.

– Починаючи з 1 жовтня кожен юнак віком від 20 до 27 років, який не має відстрочки від призову, обмежень за станом здоров’я та морально-діловими якостями має можливість та повинен виконати свій конституційний обов’язок громадянина України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України шляхом проходження строкової військової служби. Під час осінньої кампанії з Полтавського обласного збірного пункту до військ буде призвано орієнтовно 830 призовників, але на обласний збірний пункт повинно прибути, з урахуванням визначеного відповідного командного резерву, понад тисячу юнаків для проведення відповідних заходів відбору, – зазначив військовий комісар Полтавського обласного військового комісаріату, полковник Дмитро Губський.

Усі хлопці проходитимуть службу у військових частинах Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального транспорту.

З обласного збірного пункту, де кожному призовнику спочатку виплатять матеріальну допомогу у розмірі 3706 грн, військовослужбовців направлять спочатку на навчання до навчальних центрів ЗСУ та військових полігонів, а потім уже до військових частин, де вони проходитимуть подальшу військову службу.

Як і раніше, до виконання завдань у зоні проведення операції ООС строковиків не залучатимуть.

Протягом 12 чи 18 місяців основним завданням призовників буде оволодіти озброєнням та технікою згідно займаної посади.

Т.в.о. голови Полтавської ОДА, голова обласної призовної комісії Олег Пругло звернув увагу присутніх на важливість 100% виконання планового завдання з призову та заслухав голів комісій.

– Ми маємо мобілізувати усі сили, аби вийти на 100%. Наразі це одне з найболючіших питань. Держава, яка воює не може зібрати призовників для того, аби вони не просто йшли воювати, а навчилися що робити під час військових дій. Не зрозуміло чому так. 330 тисяч киян знаходяться у розшуку по призову, у нас ситуація не така кричуща, але теж є серйозні проблеми. І я закликаю, аби на місцях вони в найкоротші терміни були вирішені, – наголосив Олег Пругло.

Нині ж найбільше охочих проходити строкову службу з Решетилівського, Хорольського і Глобинського районів, низькі показники мають місто Полтава, Оржицький, Чорнухинський, Лубенський та інші райони.

– Призов на строкову службу є показником національно-патріотичних настроїв у тому чи іншому регіоні Полтавщини. Так, у деяких районах області систематично не виконується завдання, а поряд у сусідньому районі хлопці йдуть до війська охоче, з бажанням оволодіти військовими навичками, – зазначив Дмитро Губський.

Він наголосив, що основною причиною того, що юнаки ухиляються від служби в армії є недостатня увага та рівень залучення молоді до військово-патріотичного виховання.

– Основи виховання починаються з навчального закладу, які на жаль, на сьогодні не усі можуть обладнати кімнати для зберігання навчальної зброї, смугу перешкод, навчальний клас, що і не дозволяє якісно провести заняття з предмету “Захист Вітчизни”. Після отримання середньої освіти, юнак повинен вже знати ким він буде служити: снайпером, танкістом чи водієм, а з першим оголошенням про призов, бути готовим проходити військову службу, – сказав Губський.

Також він зазначив, що до призовників, які ухиляються від призову, будуть вжиті заходи адміністративної та кримінальної відповідальності.

За результатами роботи призовної комісії, перед головами призовних комісій, районних (міських) військових комісаріатів поставили завдання довести до молоді необхідність виконати свій військовий обов’язок, оволодіти військовими навичками, чесно та сумлінно відслужити встановлений термін.

Зазначимо, що термін строкової служби для призовників становить 18 місяців. Для тих, хто має вищу освіту та ступінь магістра, цей термін складає 12 місяців. Також згідно статті 119 Трудового кодексу України, під час дії особливого періоду за військовослужбовцями, призваними на строкову військову службу, зберігається їхня середньомісячна заробітна плата, а також робоче місце на весь термін проходження служби.

Також військовий комісаріат нагадує, що громадяни призовного віку, які за будь-яких обставин не отримали повістку і не мають права на відстрочку, повинні самостійно, у десятиденний термін прибути до військового комісаріату за місцем перебування на військовому обліку для проходження призовної комісії. Питання надання відстрочки приймається районною (міською) призовною комісією та регулюється Законом України “Про військовий обов’язок та військову службу”.

Військовослужбовці з першого дня строкової служби мають право підписати контракт. За законодавством на контрактну службу можна йти з 18 років. Перший контракт укладають на три роки. Контрактник отримує грошове забезпечення не менше 10 тис. грн та соціальний пакет.

Довідково:

Що робити, якщо принесли повістку?

Згідно з українським законодавством, призовники, які отримали повістку з військкомату зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у повістці. При цьому в Законі зазначено, що неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Отже, як тільки в країні оголошено про початок нового призову в армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів на явку у військовий комісаріат.

Поважними причинами неявки до військкомату можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації: стихійне лихо, хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.

Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?

Законодавством України передбачено досить великий перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову.

Так, відповідно до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», потрапити під відстрочку можуть:

призовники, у яких є дитина віком до трьох років

чоловіки, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину

громадяни, у яких є непрацездатні батьки (одинока мати/батько)

студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій

призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї (родині)

священнослужителі, поліцейські, деякі педагоги і лікарі

Згідно ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:

визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби

досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу)

які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах

виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків 1 і 2 контрактів

яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу

засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання

призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Як отримати відстрочку або звільнення від армії за станом здоров’я?

На сьогоднішній день, згідно із законодавством України, існує кілька способів отримати відстрочку або звільнення від армії. Однією з підстав є звільнення (постійне або тимчасове) від строкової військової служби за станом здоров’я. Відстрочка і звільнення від служби оформляються виключно за рішенням РВК, на підставі висновку медичної комісії.

Медогляд призовників проводиться для визначення стану їх здоров’я і ступеня придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональні порушення, а також фактична працездатність, спеціальність і освіта. Після закінчення медичного огляду виноситься Постанова ВЛК (відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

Як правило, повне звільнення від загальної військової повинності мають молоді люди з явними важкими патологіями, наприклад, відсутність кінцівки, сліпота, глухота, розумова відсталість, шизофренія тощо. У більшості інших випадків мова йде не про списання призовника через непридатність до служби, а про необхідність у лікуванні, на підставі якого дається тимчасова відстрочка (на півроку або один рік) і потім проводиться повторна медкомісія.

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу — адміністративна і кримінальна. В якості адмін покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

штраф від 85 до 119 гривень за перше порушення

штраф 170-255 гривень — за повторне порушення

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання за ст. 335 Кримінального кодексу є умовним (але судимість буде).

 

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко