Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

На Гадяччині розпочалася конференція, присвячена винахіднику бойових ракет Олександрові Засядьку

20 вересня в селі Лютенька Гадяцького району Полтавської області розпочалася науково-практична конференція, присвячена 240-річчю від дня народження Олександра Засядька – першого українського конструктора бойових ракет та організатора їх промислового виробництва.

У заході візьмуть участь адміністрація Гадяцького району, представнки ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (м. Дніпро), Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова (м. Дніпро), Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради, Музею авіації та космонавтики (м. Чернівці),  Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю.В. Кондратюка, Лютенської ЗОШ I-III ступенів.

Олександр Дмитрович Засядько (1779 — 08.06.1837) — видатний фахівець у галузі створення та бойового використання порохових ракет, перший «ракетний генерал», народився в козацькому містечку Лютенці на Полтавщині.

Його батько Дмитро Данилович Засядько був останнім головним гармашем Запорізької Січі. Син Олександр обрав також батькову стежку і по закінченню кадетського корпусу в Петербурзі став офіцером-артилеристом. Він 15 років не залишав поля бою: був учасником переходу Суворова через Альпи, воював з турками на Середземному морі, на Дунаї, брав участь у війнах з Наполеоном. Командир артилерійської бригади полковник Засядько пройшов з боями від Бородіно до Парижа і Лейпцига. Нагороджений найвищими бойовими орденами і золотою шпагою «За хоробрість».

Схеми будови перших ракет О.Д. Засядька (ліворуч) і їхні макети (праворуч), виготовлені в Українському молодіжному аерокосмічному об’єднанні «Сузір’я», м. Київ

По закінченню війни подав у відставку і з 1815 року оселився у рідному містечку, куди запросив спеціалістів, створив лабораторію і працював над винаходом зброї, більш потужної, ніж гармати. Він сконструював бойові порохові ракети, що злітали на відстань понад 2 км і випробував їх на просторих піщаних вигонах, які тягнулися від Лютеньки до Великих Сорочинців. Так, 200 років тому (1815-1818) поблизу полтавського містечка Лютенька почався відлік історії українського ракетобудування і його основоположником став козацький нащадок О. Д. Засядько.

Про нову зброю, її випробування стало відомо царю і той відкликав винахідника до Петербурга, де створив належні умови для роботи. Тут Засядько вдосконалив винахід і налагодив серійне виробництво запалювальних і фугасних ракет, сконструював пускові станки для однієї ракети і шестиствольні для одночасного запуску шести ракет (прообраз «Катюш» і «Градів»); заснував Михайлівське артилерійське училище і став його першим директором, створив спеціальні ракетні роти, де навчав солдат застосовувати ракети в бойових умовах. Ці підрозділи під його керівництвом успішно пройшли бойове хрещення у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. Нова зброя, створена на Полтавщині, змусила капітулювати гарнізони турецьких фортець: Браїлова, Варни, Сілістрії та ін.

Після війни, в зеніті своєї слави начальник штабу російської артилерії – генерал-лейтенант О. Д. Засядько, через хворобу змушений був подати у відставку. Останні роки свого життя він провів у Харкові, здійснюючи ще багато винаходів, зокрема, проектував перетворення Дніпра в судноплавну ріку, але у травні 1838 року смерть обірвала його плани. За його заповітом поховано винахідника у Курязькому монастирі під Харковом.