Ви тут:
Суспільство 

Як на нас може вплинути зміна клімату та чи варто звертати увагу на такі «дрібниці»

За даними звіту Всесвітньої метеорологічної організації про стан глобального клімату (World Meteorological Organization), 2018 рік став четвертим в ряду найтепліших років в історії спостережень, а 2015  – 2018 роки стали чотирма найтеплішими в історії спостережень на тлі збереження довгострокової тенденції потепління.

У 1992 році в Ріо-де-Жанейро на Саміті Землі прийнято Рамкову конвенцію з питань зміни клімату РКЗК, в рамках якої в 1994 році був прийнятий Кіотський протокол. У 2015 році прийнято нову Паризьку угоду по клімату. У 2016 році в м. Мараккеш (Марокко) відбулася Кліматична конференція, за підсумками якої майже 200 країн прийняли спільну декларацію, в якій ще раз підтвердили свою прихильність Паризькій угоді і погодилися допомагати країнам, що розвиваються, боротися зі змінами клімату. Також учасники домовилися про створення Зеленого фонду, в який, починаючи з 2020 року, буде вноситися 100 млрд доларів щорічно. Головною метою конференція оголосила утримання потепління на рівні не більше 1,5ºС. Про це повідомляють у Центрі громадського здоров’я.

Наша країна теж не стоїть на місці і активно займається «кліматичною» політикою. Україною ратифіковано Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (Закон України від 25.10.1996 р. № 436/96-ВР), Кіотський протокол до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (Закон України від 04.02.2004 р. № 1430-IV) та Паризьку Угоду (Закон України від 14.06.2016 р. № 1469-VIII).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 932-р схвалено Концепцію реалізації державної політики щодо зміни клімату на період до 2030 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 878-р. затверджено План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики щодо зміни клімату на період до 2030 року, в якому поставлено мету протягом 2019 – 2020 рр. розробити та затвердити План заходів щодо адаптації населення до зміни клімату.

Фахівці Центру громадського здоров’я України в межах співпраці щодо збереження та зміцнення здоров’я населення за технічної підтримки ВООЗ, у травні 2019 року провели міжсекторальну зустріч «Здоров’я та зміни клімату». Зазначений захід дозволив залучити експертну думку щодо розробки Національного плану дій з адаптації населення до змін клімату міжнародних експертів ВООЗ та представників міністерств, відомств, наукових установ та громадських організацій.

Для надання особам, відповідальним за вироблення політики, регулярних оцінок наукової основи зміни клімату, його впливів і майбутніх ризиків, а також варіантів для адаптації і пом’якшення наслідків, Всесвітньою метеорологічною організацією і Програмою ООН з навколишнього середовища в 1988 році було створено Міжурядову групу експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), яка готує та публікує оцінювальні доповіді.

Остання оцінювальна доповідь була підготовлена в остаточному вигляді в період з 2013 по 2014 рік. В ній викладені основні факти, а саме:

  • вплив людини на кліматичну систему очевидний;
  • чим більше ми викликаємо збоїв в нашому кліматі, тим вищий ризик виникнення повсюдних і безповоротних наслідків;
  • в нашому розпорядженні є засоби для обмеження зміни клімату і формування більш благополучного та сталого майбутнього.

Шоста оцінювальна доповідь буде готова до першого глобального підведення підсумків в рамках РКЗК ООН, запланованого на 2023 рік. Разом з тим, у жовтні 2018 року МГЕЗК опублікувала Спеціальну доповідь про глобальне потепління на 1,5 ° C. У доповіді висвітлюється ряд наслідків зміни клімату, яких можна було б уникнути, обмеживши глобальне потепління в 1,5 ° C. Більш докладно про це можна прочитати за лінком https://www.ipcc.ch/sr15/. Враховуючи величезний внесок у розвиток людства, Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) навіть стала Лауреатами Нобелівської премії миру за 2007 рік.

То як же відстежують мінливість зміни клімату на глобальному рівні?

Для цього Всесвітня метеорологічна організація відібрала 7 показників (приземну температуру, тепловміст світового океану, вміст двоокису вуглецю (СО2) в атмосфері, закислення океану, рівень моря, баланс маси льодовиків, протяжність морського льоду в Арктиці та Антарктиці) з 55 найважливіших кліматичних змінних, які використовуються у Глобальній системі спостережень за кліматом (Global Climate Observing System (GCOS).

За результатами цих спостережень у травні 2019 року було опубліковано ІІ звіт GCOS, який відкриває нові напрямки проведення спостережень та розширює ті, які вже використовуються. Також обговорюється прогрес у впровадженні та шляхи впровадження нових технологій у систему. Докладніше ознайомитися з документом можна за посиланням.

Відповідні дослідження проводяться і у нашій державі. Ось деякі посилання для ознайомлення:

https://climateforumeast.org/uploads/files/___final_1.pdf

http://climategroup.org.ua/wp-content/uploads/2014/07/ukraine_cc_vulnerability.pdf

https://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2018/11/voda_blyzko_report_full-c.pdf

Про кліматичні системи і фактори, що зумовлюють формування клімату, кліматологічні дослідження та перспективи їх розвитку в Україні можна ознайомитися на сайті Українського гідрометеорологічного центру.

Для подолання негативного впливу людської діяльності на клімат необхідно здійснити зміни у чотирьох глобальних системах:

  • енергії
  • землекористуванні
  • містах
  • промисловості

Але світ не може досягти своєї мети без змін конкретних осіб. Тому кожна людина взмозі зробити внесок у порятунок нашої планети та людства вцілому, а саме: їсти менше м’яса; користуватись електромобілями; вимагати низького вмісту вуглецю в кожному товарі тощо.

Нижче наведені деякі тези з доповіді доктора Дебри Робертс, співголови Міжнародної групи з питань зміни клімату, в яких зазначається, що зміна способу життя може мати велике значення:

  • “Мова йде не про віддалену науку, а про те, де ми живемо та працюємо, і це дає нам уявлення про те, як ми можемо зробити свій внесок у ці масові зміни, тому що всі мають брати у них участь”.
  • “Ви можете сказати, що не маєте контролю над землекористуванням, але у вас є контроль над тим, що ви їсте, і це визначає землекористування”.
  • “Ми можемо вибирати, як ми пересуваємось містами, і якщо ми не маємо доступу до громадського транспорту, то потрібно переконатись, що ми обираємо політиків, які надають варіанти щодо розвитку громадського транспорту”.