Ви тут:
Медицина Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Стаціонарна медична допомога: 4 місяці реалізації пілотного проєкту на Полтавщині

Пілотний проєкт здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області” від 27 лютого 2019 року №131.

1 квітня стартував Пілотний проєкт, до його реалізації ввійшли 56 медзакладів області, які підписали договори з Національною службою здоров’я.

“Всі пілотні заклади охорони здоров’я мають необхідне комп’ютерне обладнання та підключені до локальної мережі для оперативної відправки карти пролікованого у стаціонарі (форма 066) до інформаційно-аналітичного центру і співпраці з НСЗУ.  За вимогами Нацслужби комп’ютер повинен бути хоча б один на відділення, але ми ставили вимогу – у лікарів та на посту медсестри. Вони вже перетворені на комунальні некомерційні підприємства”, – розповів директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак.

У рамках проєкту проведено аналіз витрат медичних витрат закладів за три роки, а також створено базу і проаналізовано понад 537 тисяч випадків госпіталізації. На основі цих даних проведено розрахунок середньої вартості випадку госпіталізації та вагових коефіцієнтів за класами захворювань, які використовуються при формуванні оплати за випадок лікування у стаціонарі. Сформовано 50 діагностично-споріднених груп. На їх підставі створено нову модель госпітального сектору, яка об’єднує спеціалізовану амбулаторну та стаціонарну допомоги.

Читайте також: Ми хочемо “полтавізувати” Україну, адже Полтавщина є лідером у трансформації охорони здоров’я цілої країни, – Уляна Супрун.

“На початку травня відбулася історична подія – вперше медзаклади отримали кошти за проліковані випадки. 60% коштів на стаціонарну допомогу заклади отримують у якості глобального бюджету (це фіксована сума щомісячно на основі даних за попередні періоди). 40% коштів виплачується за проліковані випадки. Заклади звітують напряму НСЗУ про кількість та структуру випадків госпіталізації. Тобто, медзаклад, як постачальник послуг, подає звіт до замовника – НСЗУ. Нацслужба збирає та обробляє дані і на підставі звітів здійснює оплату коштів за конкретно виконану роботу”, – зазначив Віктор Лисак.

Всього за 4 місяці реалізації Пілоту за договорами з закладами-учасниками НСЗУ виплатила 422,7 млн грн (286,8 млн – глобальний бюджет, 135,9 млн грн – оплата за випадок госпіталізації).

Найбільше коштів від НСЗУ отримали Полтавська обласна клінічна лікарня – 56,8 млн грн, Дитяча міська клінічна лікарня Полтави – 17,1 млн грн, Лубенська лікарня інтенсивного лікування – 16,9 млн грн, Миргородська ЦРЛ – 15,7 млн грн, Полтавська ЦРЛ – 13,7 млн грн.

У липні зареєстровано 22 352 випадки госпіталізації, а за 4 місяці реалізації пілоту – 88091.

Найбільш поширені причини госпіталізації: хвороби системи кровообігу – 14%, органів дихання – 7%, нервової системи – 6%, вуха, горла, носа та верхніх дихальних шляхів – 6%, травми та їх ускладнення – 5%.

“Відтепер лікарі не кладуть на стаціонар тих, кому це не потрібно, тим паче, чимало хвороб лікуються амбулаторно. А також не призначають непотрібних ліків, адже Нацслужба перевірить кожен випадок госпіталізації – діагноз та призначене лікування”, – наголосив Лисак.

Модель фінансування стаціонарної допомоги, коли заклад отримує фінансування на “ліжко-місце” – незалежно від кількості та якості медпослуг, стимулювало не якість та сервіс, а тривалі госпіталізації і надлишкове використання обмежених ресурсів. Зараз же заклади отримують гроші за кількість пролікованих пацієнтів, а не за ліжка. Пацієнту надано можливість як обрати свого лікаря, так і заклад охорони здоров’я для отримання спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної допомоги. Тому і гроші за цього пацієнта отримає лікарня, яка надасть йому якісні послуги.

“Зміни, перш за все, орієнтовані на користь пацієнта, щоб він міг отримати послуги кращої якості та відповідний сервіс в безпечній лікарні із гарним оснащенням, де лікарі володіють необхідним рівнем кваліфікації та досвіду. А закриття малопотужних відділень та лікарень – це, в першу чергу, безпека пацієнта. Адже хто піде до хірурга, який практикує раз у місяць? Звісно, ніхто. Поїдуть до іншої лікарні чи району”, – додав Віктор Лисак.

Зміни та моделі, які будуть відпрацьовані у Полтавській області дозволять ефективно трансформувати систему надання спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної допомоги в усій країні. Тому, розуміючи це вже зараз, медики з інших областей приїжджають у наші лікарні та переймають досвід, щоб підготувати свої медзаклади до 1 січня, а перехід на нову систему фінансування не був для них, таким болючим.