Ви тут:
здоров’я Медицина Суспільство 

Про лікарську помилку та її причини розповіли у Нацслужбі здоров’я

Розділ про медичні помилки є майже у кожному підручнику з лікарської етики. Наведена у навчальних посібниках статистика лікарських помилок вражаюча. У світі не існує держави, лікарі котрої б не припускаються помилок; у США помилки медиків займають 5-е місце серед причин смертності.

“Про медичні помилки говорити хоч і важко, але потрібно”, – зазначають у НСЗУ.

В узагальненому контексті лікарська помилка – неправильна дія (або бездіяльність) лікаря, основою якої є недосконалість сучасної медичної науки, незнання або невміння використати наявні знання на практиці.
Помилки класифікують на діагностичні, тактичні, технічні, деонтологічні, організаційні. Стосовно причин лікарської помилки, то вона може виникнути як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин. До об’єктивних причин належить відсутність належних умов, необхідних для проведення повноцінного лікування, недосконалість способів лікування певного захворювання, недосконалість медичної науки, індивідуальні особливості організму пацієнта. Суб’єктивні причини помилок стосуються безпосередньої компетенції медичного працівника.

Юридичний аспект

Лікарську помилку вважають найбільш суперечливим явищем правового осмислення медичної практики. Від медичних помилок необхідно відрізняти такі поняття, як нещасний випадок та професійний злочин. Адже результат нещасного випадку пов’язаний з випадковими обставинами, які лікар не міг передбачити або запобігти; а переважну більшість медичних злочинів перераховано у Кримінальному кодексі України, ст.130-145.

Помилка – не таємниця

Гіппократ говорив, що хорошим лікарем є той, хто помиляється рідко, але чудовим – той, хто зізнається в помилці. На думку видатного хірурга Миколи Пирогова, потрібно не тільки визнавати помилки, а й ретельно аналізувати, щоб у подальшому їх уникати.

Адже незважаючи на наявність сучасних технологій у медицині та ліків з найширшим спектром дії, помилки в професійній діяльності лікаря, на жаль, трапляються. Найголовніше – не намагатись їх приховати. Необхідно шукати причину, яка призвела до помилки, вживати заходів для того, щоб не допустити подібного в подальшому, вчити майбутніх медиків, у тому числі, і на помилках.
Щодо відносин лікар-пацієнт, то за статистикою, останні частіше ладні скоріше вибачити помилку, ніж факт приховання про її допущення.

Профілактика помилок

Найчастіше на слуху термін «лікарська помилка». Хоча насправді до погіршення здоров’я можуть призвести не лише помилки лікуючого лікаря, а і дії інших працівників, як то лаборантів, медичних сестер. Наприклад, невірно, несвоєчасно зроблений аналіз чи маніпуляція призводять до невірних рішень в плані діагностики і лікування як на догоспітальному, так і госпітальних етапах. Тож у роботу над уникненням медичних помилок потрібно залучати всіх працівників: від молодшої медичної сестри до керівника.

Ось кілька порад стосовно профілактики медичних помилок:

– побудова довірливих взаємовідносин на рівні медпрацівник-пацієнт;
– уважний огляд пацієнта з боку медпрацівника;
– ретельне заповнення усієї потрібної документації, від картки до рецепту на ліки;
– навчання та професійне вдосконалення медпрацівників;
– проведення консиліумів у складних клінічних випадках;
– чітке усвідомлення медичним працівником межі власної компетенції та неприпустимість виходу за неї;
– усвідомлення того, що знання медицини не може бути абсолютним, тож у певних випадках варто радитись із колегами.