Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

До Статуту Полтави хочуть внести зміни

Полтава цілком може стати одним із чотирьох пілотних міст, де буде внесено зміни до Статуту міста та містобудівної документації. З такою ініціативою до міської влади та всіх зацікавлених партнерів вийшла громадська організація «Нова Полтава». А поштовхом до змін стало Всеукраїнське експертне обговорення «Публічні простори й залучення громадськості», що днями пройшло у столиці. Організатори івенту – Рада Європи, Київська Громадська Платформа і Центр комунікації та інформації.

«Люди хочуть, щоб влада почула про їхні потреби в облаштуванні парків, території, вулиць, прибудинкових територій. Для цього органи влади на всіх рівнях повинні створювати умови (законодавчі та практичні рамки) та заохочувати громадську участь на всіх етапах формування та реалізації політики, створювати можливості та «точки входу» для громадян та громадських організацій у процесі розробки, створення чи реконструкції публічних просторів», – говорить про мотивацію своєї участі у семінарі голова ГО «Нова Полтава» Юлія Городчаніна.

Загалом участь у заході взяли представники 11 міст. Причому переважна більшість учасників представляли саме громадський сектор, котрий чи не найбільше зацікавлений у підвищенні рівня відкритості та прозорості діяльності влади усіх рівнів. І під час облаштування публічного простору насамперед. Такий позитивний досвід, зокрема, має національна консультантка Ради Європи Наталія Чорногуб. Свого часу вона пройшла не одне коло чиновницького пекла зі своєю ідею створити у Києві парк. Проте на сьогодні парк «Наталка» – один із кращих у столиці.

«Кожен раз на зустрічі в районній адміністрації мені казали, що неможливо врахувати дослідження ініціативної групи в архітектурний проєкт, що ми витрачаємо їх час і вони не зобов’язані нас слухати. Кожен раз зустріч закінчувалася словами «йдіть вже, почитайте будівельні стандарти (ДБН), ми не повинні вам нічого пояснювати». Кожен раз мешканці сусідніх будинків бідкалися й казали: «Все марно і нічого не зміниться», – коментує Наталія Чорногуб. – Нині ми з командою за підтримки Офісу Ради Європи в Україні хочемо, щоб активісти, мешканці не оббивали пороги чиновників, «вибиваючи» своє право створювати парки, сквери. Наша ціль – змінити діючі правила участі громадян в покращенні публічного простору для всієї України»!

Поміж іншим, представники чотирьох міст після семінару виявили бажання впровадити у себе пілотні проекти. Серед них – Рівне, Нікополь, Дрогобич і Полтава.

«Для Полтави ця тема є дуже актуальною та нагальною, так як вже є конкретні ситуації з конфліктом сторін щодо розвитку та реконструкції публічних просторів, – пояснює Юлія Городчаніна. – Це і реконструкція площі перед ОДА, реконструкція площі Небесної Сотні й розвиток Прирічкового парку. Тому взявши участь у Всеукраїнському експертному обговоренні «Публічні простори й залучення громадськості», де напрацьовували зміни до законодавства та рекомендації до Статутів громад, ініціюємо партнерство з Радою Європи нашого міста, так як рішення щодо розвитку міського простору приймаються на рівні місцевої ради. В рамках партнерства у Полтаві передбачено проведення навчальної Академії для представників громадськості, органів місцевого самоврядування та неурядових організацій. У підсумку, мають бути напрацьовані зміни до Статуту міста та містобудівної документації на рівні міста згідно сучасних вимог».

Реалізацію пілотного проекту підтримала й міська влада – відповідного листа підписав секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота. «Це питання надважливе – і громадські організації його вчасно піднімають, – прокоментував очільник Полтави. – Інститут розвитку міста також підтримує майбутні обговорення та безпосереднє залучення експертів Ради Європи. Міська рада готова до співпраці. Чекаємо на візит гостей та пропозиції щодо змін».

Приймаючою стороною з реалізації пілотного проекту в Полтаві стане Інститут розвитку міста. Як зауважує головний фахівець організації, доктор архітектури, професор Вадим Вадімов, питання складне, проте воно на часі. Й головне – аби його не заговорили.

«У діючому законодавстві, що регулює архітектурну та містобудівну діяльність, поняття публічного простору взагалі відсутнє, – додає Вадим Вадімов. – Не тому, що його ніхто не враховує. Просто змістовна частина його варіюється залежно від того, хто подає відповідну документацію. Тобто питання актуальне, потрібно визначити, що ми маємо насправді. Тому що у нас, наприклад, є зелені насадження загального користування – це міські сквери, парки. Чітко визначене функціональне призначення, вимоги, обрахунки, залежно від кількості населення, яке користується послугами цих територій. А от, наприклад, обрахунки щодо публічних просторів, які б можна було враховувати проектантам при розробці містобудівної діяльності, на сьогодні відсутні. Тому варто зібрати тих, хто в цьому питанні розбирається – фахівців, активістів, які представляють сектор громадського простору. І починати розмову».

І робити це слід саме на місцевому рівні, не чекаючи законодавчих змін. Бо вітчизняний парламент розкачується дуже довго. Саме тому, для прикладу, ми й досі послуговуємося в сучасній Україні Житловим кодексом ще 1983 року.

Надія Діденко