Ви тут:
Медицина Суспільство Україна 

Чому не запрацювала “Безкоштовна діагностика”

Чому не запрацювала “Безкоштовна діагностика” детально розповів консультант та експерт з питань eHealth, керівник напрямку eHealth ГО «Платформа здоров‘я», директор із розвитку Порталу для пацієнтів EuroMD.com.ua, чинний член ГС «Українська Асоціація «Комп’ютерна Медицина» (УАКМ), а також координатор проекту «Школа Сімейного Лікаря» в межах національної програми «Доступна медицина» Євген Прилипко.

“Одна з проблем, як минулої команди, так і майбутньої (як я бачу), занадто спрощене та поверхневе ставлення до багатьох завдань та процесів, адже в них задіяні люди – купа людей в регіонах. Вони мають мати достатньо знань, навичок, кваліфікації та мотивації, часу щоб здійснювати зміни, які приймаються на горі, але не все відбувається так, як хочеться”, – зазначає Євген Прилипко.

Варто було б всім почитати цілі, обґрунтування та очікувані результати Постанови, мету запровадження ПІЛОТНОГО проекту та УМОВИ, та які заклади до нього могли приєднатися.

Проект постанови КМУ «Деякі питання проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги» – щодо умов участі перейдіть в розділ «ПОРЯДОК проведення пілотного проекту…» починаючи з п.5.

Мета була достатньо очевидна (така сама за суттю, що й в Полтаві по стаціонарах) – відпрацювати механізм оплати від НСЗУ, отримати дані – які та скільки діагностик надаються. Регіон не визначався, але були умови і цілком зрозумілі з точки зору збору даних для аналізу. Окремо заклад не міг приєднатися до проекту.

Мета була отримати дані з різних регіонів (попит на послуги) і не з ОДНОГО закладу, а не менше ніж з половини закладів, які належать територіальним громадам і там достатньо багато інших вимог та умов, без виконання яких цей Пілот та його результат був-би нікому не потрібний, а 2 млрд. просто викинуті на вітер і розчинилися та розпорошилися невідомо куди.

Причин, з яких Пілот не був запушений, як мінімум 5 – кожна з яких є достатньою, що його не запускати. Від неготовності медичних закладів ДО невизначеності реальних тарифів, вартість яких була б достатнім стимулом для медзакладів взяти на себе додаткове навантаження по звіту перед НСЗУ не тільки за них, але і за всі послуги, які надаються впродовж пілоту (одна з умов приєднання до Пілоту).

В проекті постанови була табличка з попередніми тарифами на послуги, яка збурила медиків та керівників.

Але ж чи може хтось з тих, хто голосно зауважує про «неправильні» тарифи напевно сказати на основі відповідної стандартної методології розрахунку (Cost Accounting – покроковий розподіл витрат за принципом «зверху донизу») реальну собівартість тієї чи іншої послуги в своєму закладі?

То ж і в цьому випадку, без запуску Пілоту «Безкоштовна діагностика» на допомогу приходить Полтава в частині розрахунку реальної собівартості діагностичних послуг на основі яких у т.ч. і будуть отримані дані для включення в гарантований пакет медичних послуг на 2020 рік.

Маючи за 3 роки проекти зі Світовим Банком та USAID Полтава має навчених статистиків, економістів, медиків у всіх закладах, має програмне забезпечення, має методологію для розрахунку собівартості послуг і, відповідно, програмне забезпечення та співпрацю з національними експертами, щоб звести дані з кожного закладу щодо розрахунку собівартості, порівняти їх, з’ясувати в чому різниця та зробити висновки і потім, відповідно, вже вносити рекомендації щодо вартості тарифів та взагалі корекції ПЕРЕЛІКУ тих послуг – діагностичних процедур.

Було взято 10 діагностичних процедур з майбутнього Пілоту та надане завдання статистикам та економістам закладів вторинки розрахувати собівартість згідно методології, якій вони були навчені на відповідному програмному забезпеченні.

І навіть в такому регіоні, передовому у всіх сенсах, з навченим персоналом та статистиками та економістами, навіть не з 50, а з 10 діагностичними послугами після трьох тижнів (за першими результатами обрахунків) виявилися розбіжності в собівартості між закладами на одну і ту саму послугу.

Послуга враховує окрім коефіцієнта непрямих витрат, який лягає своєю часточкою в кожну послугу, ще і витратні матеріали, витрати часу, який потрібен на проведення процедури і т.п. Але ж часточка непрямих витрат в одиниці кожної послуги теж різна для кожного закладу.

То ж маємо бачити на слайді що, наприклад, «Визначення білірубіну і його фракцій у сироватці крові» при не прийнятному тарифі у Постанові в 29 грн в одному закладі собівартість 46,13грн в іншому 92,64.

Для того, щоб з’ясувати хто ж правий та чиї розрахунки обґрунтовуванні потрібно «занурюватися» в кожний розрахунок, порівнювати між собою. Система (програмне забезпечення) дозволяє зайти в кожний розрахунок та подивитися, що туди та скільки було закладено. Навіть витрати часу мають закладатися приблизно однакові і на якійсь підставі та нормах однакових, які діють старі, але хоча б якісь однакові.

Це один з перших результатів, самий перший на 16.04.19. Ця кропітка робота була продовжена і далі триває зараз, для того, щоб якось визначити обґрунтовані реальні тарифи на послуги.

“Чим нижче ефективність та рентабельність медичного закладу, тим меншу частку витрат на його утримання будуть покривати кошти від НСЗУ (чи від страхової, чи від співоплати…) і це означає, що тим більшу різницю буде змушений покривати місцевий бюджет, замість того, щоб направити кошти на інші соціально важливі потреби регіону”, – наголошує Євген Прилипко.