Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

200 років тому на Полтавщині народився відомий меценат і благодійник

15 серпня 1819 р. у селі Сокиринцях на Полтавщині (тепер Чернігівської області) народився Григорій Галаган, громадський діяч, меценат. Походив із старовинного козацько-старшинського роду Галаганів. 

У 1840 р. закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Працював у Чернігівській палаті державних маєтностей. Брав участь у складанні проекту положень про скасування кріпацтва, а згодом за розпорядженням царського уряду впроваджував у життя Положення 19 лютого 1861 р. З 1865 р. працював у Полтавському земстві.

У 1871 р., втративши єдиного сина Павла, заснував в його память приватний навч. заклад – колегію Павла Ґалаґана в Києві. Згідно зі статутом, до неї приймали учнів, які пройшли частковий курс гімназії, причому понад третину з них мали бути діти з незаможних сімей, яких утримували й навчали безкоштовно. Випускниками Колегії були академіки Агатангел Кримський, Володимир Липський, Дмитро Петрушевський, неокласики Михайло Драй-Хмара і Павло Пилипович, інші видатні особистості. Колегія Павла Галагана робила свою добру справу по 1920 рік включно, доки її не було перетворено на «трудову школу». А нині в цьому приміщенні розташований Національний музей літератури України.

Колегія Павла Галагана. Поч. ХХ ст.

У1876 р. пожертвував свій маєток у с. Дігтярі для ремісничого училища. Завдяки Галагану в м. Прилуки відкрито чоловічу й жіночу гімназії.

У 1873 р. обрано головою Південно-Західного відділу Російського географічного товариства – першої легальної організації в галузі українознавства, працював також у Київській археографічній комісії. У 1881 р. як член комісії з питань селянської реформи займався проблемами зниження викупних платежів, з 1882 р. – член Державної ради.
Галаган відомий також як автор “Сборника этнографических материалов, касающихся Малороссии” і “Южноруських пісень з голосами”.
  Давав кошти на видавництво журналу «Київська старовина» та інші українські видання.

Автор наукових фольклорних і етнографічних праць. Один із засновників Київської міської публічної бібліотеки (нині Національна парламентська бібліотека України).

За матеріалами УІНП