Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Гарантії працівникові за час вимушеного прогулу, – роз’яснення Держпраці

Щодо гарантій працівникові за час вимушеного прогулу надає роз’яснення головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Братусь Лариса Олексіївна.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Працівники, звільнені з роботи, незалежно від підстав припинення трудового договору, або переведенні на іншу роботу, якщо вони вважають таке звільнення або переведення незаконним, мають ораво звернутись до суду з позовом про поновлення на роботі, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи.

За статтею 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник має бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У разі винесення рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу середня заробітна плата працівникові нараховується з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.

До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем рішення про поновлення на роботі (ст. 236 КЗпП), а також невидача трудової книжки звільненому працівнику, що є порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки»).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 82 КЗпП України час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалося місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т.ч. час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Законодавством про працю України не передбачено повернення працівником грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 08.01.2009 р. № 1/06/186-09).

Перейти до вмісту