Ви тут:
Прес-релізи Суспільство 

“Адміністрування податку на прибуток, рентної плати та екологічного податку”, – Алла Рябкова

“Адміністрування податку на прибуток, рентної плати та екологічного податку”, – Алла Рябкова

На актуальні запитання на тему : «Адміністрування податку на прибуток, рентної плати та екологічного податку»  відповіла  в.о. начальника Головного управління  ДПС у Полтавській області Алла Рябкова

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

Відповідно до Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 Кодексу встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Хто є платниками рентної плати за спеціальне використання води з 01.01.2018 року?

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

– первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

– суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Який орган видає дозвіл на спеціальне водокористування та затверджує ліміти використання води?

  Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до контролюючого органу копії статистичного звіту про використання води за формою № 2 ТП-водгосп (річна)?

Застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання до контролюючого органу копії статистичного звіту про використання води за формою № 2 ТП-водгосп (річна) нормами Податкового кодексу України не передбачено

Як лісокористувачами сплачується сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що зазначена в спеціальному дозволі (лісорубному чи лісовому квитках), виданому у відповідному звітному кварталі (вся чи щоквартально рівними частинами) та відображається в податковій декларації з рентної плати?

Податкові зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) у лісокористувачів виникають з початку періоду, на який отримано дозвіл (лісорубний чи лісовий квиток).

В податковій декларації з рентної плати сума податкових зобов’язань з рентної плати відображається щоквартально рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в отриманих лісокористувачами дозволах (лісорубних чи лісових квитках), та сплачується протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Як подається звіт про суми податкових пільг платником податку, який має пільги з податку на прибуток та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств лише раз на рік?

Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).

Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).

Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).

Водночас згідно із п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

З огляду на викладене суб’єкти господарювання, що скористались пільгами з податку на прибуток підприємств, які подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток підприємств у Звіті за підсумками податкового (звітного) року.

Чи подається фінансова звітність з виправленими показниками до додатка ВП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та яким чином?

У разі якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь – якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за минулий звітний (податковий) період, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності в паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Чи враховуються суми неустойок (штрафів чи пені) у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Чи необхідно подавати до контролюючого органу виправлену фінансову звітність та яким чином, якщо виявлені помилки у фінансовій звітності не вплинули на показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Відповідно до частини шостої ст. 14 Закону України від 16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності, що уточнюється.

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), таке уточнення здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.

Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

Як оподатковуються доходи нерезидента у вигляді фрахту?

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

– перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

– перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому:

– базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

– особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).